(рим. перекл.: Відповідно до Закону України «Про Освіту» (2016 р.), булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.)
Ви помітили, що поведінка вашого 10-річного сина Івана сильно змінилася за останні кілька тижнів. Він не хоче більше ходити до школи, регулярно скаржиться на болі в животі та погане самопочуття вранці. Цього року його не запрошували на дні народження, хоча минулого року він багато разів ходив на вечірки до однокласників. Ви підозрюєте, що Івана можуть цькувати однокласники.
Як ви реагуєте?
Якщо ваші підозри щодо знущань над вашою дитиною обґрунтовані, слід негайно діяти!
Ось що ви можете зробити:
- Випадки знущань у школі повинні вирішуватись там, де вони виникають. Порадьтеся з учителем (класним керівником) дитини, соціальним працівником (соціальним педагогом) чи шкільним психологом щодо своїх підозр та побоювань. Запитайте у вчителя (класного керівника) чи відповідальних працівників школи про їхнє бачення шляхів розв’язання ситуації з цькуванням вашої дитини. Ви також можете залучити до обговорення ситуації директора школи.
- Дайте зрозуміти своїй дитині: «Ми будемо шукати розв’язання цього питання стільки часу, скільки буде потрібно для того, щоб ти знову почувався/лась в школі комфортно».
- Переконайтесь, що ситуація не впливає негативно на позитивні сторони повсякденного життя вашої дитини. Важливо, щоб він/вона відчували: «Мене підтримують люди, які мене люблять, цінують та обожнюють проводити зі мною час. Я важливий/ва для цих людей, і це робить мене сильнішим/шою. Попри все, у моєму житті є ще багато речей, якими я можу насолоджуватися».
При підготовці розділу «ЯК РОЗМОВЛЯТИ З ДІТЬМИ ПРО БУЛІНГ?» використані такі джерела:
1 Heueck-Mauss, Doris. 2016. So rede ich richtig mit meinem Kind: Wie Worte wirken: Konflikte fair lösen: Stressfreier erziehen. Hannover: Humboldt, 3
2 Heueck-Mauss, Doris. 2016. So rede ich richtig mit meinem Kind: Wie Worte wirken: Konflikte fair lösen: Stressfreier erziehen. Hannover: Humboldt, 44
3 Gordon, Thomas. 2012. Familienkonferenz. Die Lösung von Konflikten zwischen Eltern und Kind. 3. Aufl. München: Heyne, 143 ff
Gordon, Thomas. 2012. Familienkonferenz. Die Lösung von Konflikten zwischen Eltern und Kind. 3. Aufl. München: Heyne.
Grolimund, Fabian. 2016. «… und alle schauen weg.» Das Schweizer Elternmagazin Fritz und Fränzi, September, 11-27.
Grolimund, Fabian und Stefanie Rietzler. 2016. «Mein Kind wird gemobbt. Und jetzt?» Das Schweizer Elternmagazin Fritz und Fränzi, September, 32-33.
Heueck-Mauss, Doris. 2016. So rede ich richtig mit meinem Kind: Wie Worte wirken: Konflikte fair lösen: Stressfreier erziehen. Hannover: Humboldt, 25 ff.
Watzlawick, Paul, Janet H. Beavin und Don D. Jackson.2017. Menschliche Kommunikation – Formen, Störungen, Paradoxien. 13. Aufl. Bern: Hogrefe.
Zimet, Nadine. 2015. «Einen Konflikt ohne Strafe austragen- ein Beispiel.» Das Schweizer Elternmagazin Fritz und Fränzi, Dezember. retrieved 22.03.2019.
https://www.fritzundfraenzi.ch/erziehung/elternbildung/einen-konflikt-ohne-strafe-austragen-ein-beispiel
