Як розпізнати проблемну поведінку?

< назад

Як розпізнати проблемну поведінку?

Під час спілкування з вашими дітьми-підлітками обов’язково підкреслюйте ризики використання медіа, особливо цифрових. Підтримуйте контакт зі своїми дітьми, цікавтеся їх діяльністю та інтересами. Спостерігайте за тим, чи не з’явилися у ваших дітей помітні зміни у поведінці, будьте пильними.

Якщо ви спостерігаєте у ваших дітей-підлітків різке зниження результатів навчання в школі, або ж намагання самоізолюватися від соціуму, а також у разі, якщо погане фізичне або емоційне самопочуття є щоденним явищем у вашої дитини, зверніться за консультацією в школу, наприклад до класного керівника та інших учителів вашої дитини. Попросіть їх допомогти вам розібратися в ситуації.

У цьому розділі ви знайдете інформацію щодо таких тем:

Кібербулінг
Адиктивна поведінка
Насильство в Інтернет
Порнографія в Інтернеті

Як розпізнати кібербулінг?⁴

• Індикатори кібербулінгу не є легко розпізнаваними, оскільки злочинці, жертви та свідки часто неохоче дають про себе знати. Однак кібербулінг, безумовно, суттєво впливає на зміну поведінки постраждалих дітей. Вони зазвичай:
• … хочуть відмовитись від будь-яких контактів із соціумом, не люблять ходити до школи. Їх активність у класі знижується, а їхні інтереси дуже змінюються.
• … проявляють фізичні та психологічні симптоми (наприклад, відсутність апетиту, порушення сну, зневіра, почуття неповноцінності та депресія).
• … більше не отримують задоволення від користування Інтернетом. Вони виходять із чатів, якщо хтось інший дивиться на екран, або виглядають збентеженими та хочуть бути непомітними для оточуючих після читання нових публікацій та повідомлень.
• … послідовно ухиляються від будь-яких розмов про зміни в поведінці чи інші помітні зміни, ігноруючи їх, або соромляться та ухиляються від питань.

Що можуть зробити батьки:

• Запропонуйте підтримку: діти повинні бути впевненими, що вони можуть будь-коли поговорити з батьками про те, чим вони займаються в Інтернеті, і що це не зруйнує довіри між вами.
• Проявіть розуміння: реагуйте на зміни в поведінці дитини виважено і співчутливо.
• Ставтесь до справи серйозно: діти повинні знати, що вони та їхні турботи сприймаються серйозно, і бути впевненими, що вони завжди отримають допомогу. Якщо батьки хочуть зробити конкретні кроки, щоб допомогти дитині, корисно включити дитину в процес обговорення та прийняття рішень щодо «плану дій».
• Не карайте: заборона користуватися мобільним телефоном або Інтернетом не приносить користі у процесі виховання. Кібербулінг, як правило, не спричинений неправильною поведінкою дитини в Інтернеті; інформація про будь-яку людину може бути опублікована незалежно від того, чи користується ця людина Інтернетом чи мобільними пристроями.
• Зверніться до школи: ви можете звернутися до школи та спробувати розв’язати цю проблему там, де навчається ваша дитина, запропонувавши обговорити питання кібербулінгу в класі у присутності всіх учнів.
• Допоможіть своїм дітям-підліткам зібрати та зберегти скріншоти як докази кібербулінгу. Якщо винні особи відомі, зверніться до них та попросіть видалити відповідні публікації. Якщо цього не відбудеться, зверніться до адміністратора платформи з вимогою вжити відповідних заходів.
• Про серйозні випадки кібербулінгу слід повідомляти в поліцію. У таких випадках доцільно також отримати юридичну консультацію.
• Щоб ознайомитись з інформацією про булінг див. розділ «Як розмовляти з дітьми про булінг?»

Як розпізнати адиктивну поведінку у дитини?⁵

Залежність від Інтернету характеризується тим, що центр життя людини все більше переміщується з реального життя у віртуальну реальність. Залежні люди все частіше відмовляються від спільних обідів чи вечерь вважаючи за краще жити в затемнених кімнатах перед екранами своїх комп’ютерів, а не проводити час на свіжому повітрі з іншими людьми. Окрім того, вони відчувають постійну втому від хронічного недосипу. Це також супроводжується іншими наслідками: зниженням результативності навчання в школі, відстороненістю від суспільного життя, втратою інтересу до спілкування з однолітками.

Що можуть зробити батьки:

• Слідкуйте за тим, щоб ваші діти обирали комп’ютерні ігри, не порушуючи обмежень за віком.
• Підтримуйте контакт зі своїми дітьми, змушуйте їх показувати ігри, в які вони грають. Поговоріть з ними про їхню онлайн активність та веб-сайти, які їм подобаються.
• Поміркуйте над тим, як жага до пригод та потреби у приналежності до певної підліткової спільноти, визнанні та досягненні успіху, що у цьому віці природно виникають у ваших дітей, можуть бути задоволені через активність в реальному світі.
• Якщо ваші діти-підлітки витрачають надмірну кількість часу на Інтернет та відео ігри: скоротіть денний та тижневий ліміт часу, який ви дозволяєте витрачати на це. Придумайте цікаві варіанти спільного дозвілля. Дієвим засобом для досягнення компромісу з вашою дитиною може стати угода щодо користування медіа-ресурсами, про яку ми вже говорили в цьому розділі.
• Якщо ви більше не можете достукатись до своєї дитини, зверніться за консультацією до фахівців. У консультаційних службах, які займаються питаннями попередження та подолання наркотичної залежності часто є фахівці з Інтернет-залежності. Таку допомогу зазвичай можна отримати в регіональних центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Насильство в Інтернеті⁶

Публікації, що містять картини насильства та жорстокості, сьогодні широко розповсюджені в медіа. Цифрові медіа, зокрема, несуть ризик для підлітків побачити численні зображення насильства навіть не шукаючи їх навмисно. Окрім того, поширення публікацій, які містять справжнє насильство, набуває все більшого розповсюдження завдяки аматорським відеороликам, які можна зняти навіть на звичайний смартфон. Перегляд публікацій, які містить картини насильства, може мати негативний вплив на дітей та підлітків: лють, страх, роздратування – це почуття, які найчастіше виникають після ознайомлення з таким змістом. Подібні публікації зазвичай впливають на поведінку підлітків. За наявності певних інших передумов та факторів ризику підлітки більш схильні до насильства, якщо спостерігають численні картини насильства та жорстокості.

Що можуть зробити батьки:

• Переконайтесь, що ваші діти-підлітки грають лише в ті ігри та дивляться лише ті відео, які дозволені для їх вікової категорії.
• Встановіть спеціальні налаштування для захисту ваших електронних носіїв (наприклад, налаштуйте фільтр захисту дітей або встановіть додатки для батьківського контролю).
• Обмежте час користування медіа та вміст публікацій, які вони можуть дивитися.
• Поговоріть з вашими дітьми-підлітками про їхні почуття та страхи, які викликають у них публікацій, що містять картини насильства.

Порнографія в Інтернеті⁷

Якщо підлітки «серфять» в Інтернеті для отримання інформації на певні теми, вони рано чи пізно стикаються з порнографічними зображеннями. Інтерес до сексуальності та власної фізіології цілком природний та свідчить про здоровий розвиток вашої дитини. Однак занадто сексуальні зображення можуть викликати у підлітків тривожність, а іноді навіть страх та наляканість.
Порнографія часто справляє залякуючи враження на підлітків, які зовсім не мають або майже не мають сексуального досвіду в реальному житті. Ось чому в багатьох країнах законом заборонено поширювати порнографічні зображення серед неповнолітніх.

Якщо підлітки самі створюють матеріали еротичного змісту (фотографії чи відео) та надсилають такі матеріали об’єктам своєї закоханості (або навіть окремим групам своїх друзів), це називається секстингом. У разі, якщо подібне відбувається з вашою дитиною-підлітком, вам слід проявляти особливу обережність. Одержувачі таких матеріалів можуть неправомірно використовувати їх (фотографії, що компрометують, можуть бути розповсюджені без згоди відправника). З іншого боку, у багатьох країнах неповнолітні можуть піддаватися кримінальному переслідуванню за створення та поширення матеріалів порнографічного змісту. Батькам варто ознайомитись із законодавством своєї країни, що регулює ці питання.

Кібер-грумінг або онлайн грумінг відбувається, коли дорослі особи звертаються до дітей або підлітків в Інтернеті з метою залучення їх до участі в сексуальних актах. Анонімність Інтернету сприяє такій «дружбі», тим самим дозволяє педосексуальним злочинцям удавати перед дітьми та підлітками їхніх однолітків та встановлювати з ними контакт. Це може легко призвести до сексуального насильства: ексгібіціонізму, розсилки порнографічного контенту, шокуючих висловлювань та дій.

Що можуть зробити батьки:

• Дуже важливо, щоб батьки обговорювали зі своїми дітьми тему порнографії, при цьому враховуючи їх вік, та були готові відповідати на їхні запитання чи роз’яснювати відповідні порнографічні публікації. Сексуальна освіта дуже важлива для здорового розвитку. Для отримання додаткової інформації по цій темі зверніться до розділів «Як розмовляти з дітьми про їхнє тіло та сексуальність?» та «Як розмовляти з дітьми про секс і кохання?».
• Можна заблокувати вміст з рейтингом X на вашому комп’ютері, але пам’ятайте, що ваші діти-підлітки швидше за все зможуть й надалі отримувати порнографічний контент від своїх друзів через комп’ютери чи інші електронні пристрої. Тому важливо заохочувати їх обговорювати провокаційний зміст таких публікацій з людиною, якій вони довіряють.
• Будьте в курсі вікового рейтингу відео та комп’ютерних ігор, які дивляться і в які грають ваші діти.
• Про «секстинг»:
  Поговоріть із дитиною про її «автопортрет» в Інтернеті: Як би ти хотів/ла, щоб тебе сприймали інші? Чи можеш ти змиритися з тим, що компрометуючі тебе фотографії без твого відома поширюються у школі або розповсюджують ще у якійсь спільноті?
• Про «кібер-грумінг»:
  Дайте зрозуміти своїм дітям, що вони можуть і мають невідкладно у будь-який час звернутися до вас, якщо в Інтернеті є щось, що видається «моторошним» або викликає у них занепокоєння, особливо під час спілкування в чатах. Якщо це випадок кібер-грумінгу, то негайно повідомте про це інших користувачів чату, заблокуйте грумерів або видаліть їхні контакти.

Підлітків слід закликати бути обережними зі своїми контактними даними в Інтернеті. Окрім того, вони не повинні необдумано та нерозбірливо надсилати свої фотографії або вмикати веб-камеру на своїх електронних пристроях. Ваші діти-підлітки мають знати, що не можна зустрічатися з людьми, з якими познайомився в чаті, десь наодинці, навіть якщо хтось умовляє та переконує їх, що це цілком безпечно.