Оцінка участі сім’ї, громади та учнів у розвитку школи, що заснована на правах людини

Living Democracy » Principals » ШКОЛА, ЩО ЗАСНОВАНА НА ПРАВАХ ЛЮДИНИ » Оцінка участі сім’ї, громади та учнів у розвитку школи, що заснована на правах людини

Обізнаність

Впровадження принципів прав людини є завданням, яке можливо реалізувати лише із залученням урядових інституцій та інших органів влади країни, як це передбачено положеннями усіх основних конвенцій з прав людини, включаючи ті, що стосуються освіти. Водночас все більше і більше демократичних суспільств відзначають обмежені можливості урядів впроваджувати стандарти та принципи прав людини, якщо громадянське суспільство не бере активної участі та не дотримується їх. Для того, щоб права людини стали реальністю, вони повинні підтримуватися і поважатися усіма громадянами, у родинах, школах та інших закладах освіти, у місцевих громадах і органах влади всіх рівнів.

На цьому етапі важливо усвідомити, наскільки тісно пов’язані Загальна декларація прав людини та Конвенція про права дитини (КПД) (див. коротку історичну довідку нижче). КПД також наголошує на першочерговому значенні батьків та сім’ї у захисті прав дітей. Однак існує хибна думка, що КПД знімає відповідальність за дітей з батьків та інших законних опікунів, і передає більше повноважень у цій сфері органам влади.

Однак це не так. У ряді статей Конвенції прямо йдеться про важливість батьків і сім’ї, тим самим покладаючи на органи влади обов’язок захищати інститут сім’ї та надавати батькам допомогу у виконанні їх найважливішої ролі − вихователів своїх дітей. Конвенція закликає органи влади поважати відповідальність батьків, законних опікунів та інших осіб за виховання своїх дітей.

 1945 р.

Після Другої світової війни багато країн світу погодились утворити союз і заснували таким чином ООН, тобто Організацію Об’єднаних Націй.

Разом ці країни прагнули підтримати мир і свободу у світі.

10. грудня 1948 р.

Цього дня Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Зрозуміло, що ці основні права всіх людей у світі стосуються і дітей також.

З огляду на важке становище багатьох дітей, це розуміння було переосмислене і дітям було надано особливий статус та захист.

1950 р.

Запропонований перший проєкт Декларації прав дитини обговорювався державами-членами ООН продовж декількох років.

20. листопада 1959 р.

Цього дня Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, яка визначає права дітей як право на захист, освіту, охорону здоров’я, житло та повноцінне харчування.

Попри те, що така декларація не є обов’язковою для всіх держав-членів, вона стала першою великою міжнародною угодою та документом-консенсусом щодо основних принципів прав дітей.

1979 р.

В історію цей рік увійшов як Рік дитини. Права дітей активно обговорювались в усьому світі. Все більше людей висловлювало бажання, щоб ці права були формалізовані і закріплені юридично.

20. листопада 1989 р.

Цього дня Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй одноголосно прийняла Конвенцію про права дитини.

Упродовж наступних років уряди майже всіх країн світу підписали Конвенцію про права дитини.

Конвенція також рішуче виступає за участь учнів та відстоювання їхніх прав на участь, а саме: за право на доступ до інформації, право на висловлювання, право на участь у прийнятті рішень та право на об’єднання. Для просування права на участь у шкільному контексті необхідно забезпечити сприятливе середовище у закладі освіти, сім’ї, громаді та суспільстві в цілому. У цьому контексті вирішальну роль відіграють такі питання, як інклюзивність, мова, відсутність тілесних покарань, безпечне освітнє середовище та гендерна рівність.

Таким чином, оцінка всебічності шкільного підходу до залучення учнів, сім’ї та громади вимагає вивчення трьох ключових напрямів ефективності, а саме:

  1. Механізми висловлення учнями своєї думки про роботу школи, шкільне життя та участь у шкільному самоврядуванні.
  2. Механізми побудови партнерських стосунків між школою та сім’єю в процесі управління школою, розвитку та захисту учнів.
  3. Механізми побудови партнерських відносин між школою та громадою в процесі управління школою, а також для підтримки, захисту учнів та вдосконалення життя громади.

Підготовка

Які мені потрібно зробити кроки для цього?

  1. Сформуйте команду, з якою ви будете працювати впродовж усього процесу. Почніть зі спільного обговорення підходу до оцінювання та перегляду переліку показників.
    A. Виберіть ті, які ви вважаєте важливими для своєї школи.
    B. Додайте будь-які показники, які, на вашу думку, відсутні.
    C. Заповніть форму приблизно з десятьма показниками, які ви вважаєте важливими. Обов’язково вибирайте певні показники, за яким у вас все добре, а інші у тих сферах, де вам потрібно додаткові напрацювання.
  2. Підготуйте разом зі своєю командою План дій та графік проведення першого оцінювання, яке буде відправною точкою для подальшого розвитку. Залучіть до процесу оцінювання:
    A. учнів
    B. вчителів
    C. інший персонал школи
    D. батьків
    E. членів шкільної ради
    F. членів громади, з якими ви можете співпрацювати
    G. …
  3. Розробіть План дій та графік. Переконайтеся, що вони включають:
    A. профіль школи після першого оцінювання.
    B. кроки, які ви повинні здійснити (продовж наступних 6 місяців).
    C. призначте час проведення другого оцінювання, щоб визначити, чи є прогрес у вашій школі.

18 показників для оцінки рівня залученості представників різних цільових груп вашої школи:
  1. Школа сприяє взаємодії між учнями у демократичний спосіб (тобто взаємоповага, співпраця, критичне мислення та взаємодія у розв’язанні проблем).
  2. Школа надає можливості та заохочує учнів висловити свою думку щодо організації шкільного життя.
  3. У школі є такі механізми, як шкільна газета чи видання, дошка оголошень учнів, скринька думок чи інструменти для опитування, які сприяють наданню учням можливостей висловити свою думку та занепокоєння щодо важливих питань шкільного життя та суспільно-важливих тем.
  4. Школа залучає учнів до зустрічей та планування занять, які стосуються їхнього життя в школі.
  5. У школі активно працює учнівська рада.
  6. Усім учням надаються рівні можливості брати участь в управлінні шкільними гуртками, очолювати шкільні команди та об’єднання.
  7. У школі діють органи громадського управління, які об’єднують батьків і вчителів. Ці органи регулярно збираються та мають письмовий план дій.
  8. Школа забезпечує зрозумілі, доступні та прозорі процеси впливу на прийняття рішення, ініціації розгляду питань, оскарження рішень та розв’язання проблем.
  9. Школа поширює інформацію про шкільні реформи, політику, дисциплінарні процедури, інструменти оцінки та цілі школи.
  10. Школа регулярно надсилає новини про шкільне життя батькам та членам ради школи.
  11. Батьки можуть задавати або обговорювати питання, що стосуються їх дитини/дітей.
  12. Школа заохочує батьків і надає їм допомогу в тому, щоб вони допомагали своїм дітям закріплювати знання вдома, якщо це необхідно.
  13. Школа спілкується з батьками щодо позитивної поведінки та досягнень учнів, а не лише щодо випадків неправильної поведінки чи невдач.
  14. Батьки інформують школу про будь-які серйозні зміни в побуті їхньої дитини і, у разі потреби, залучають допомогу школи.
  15. Школа підтримує зв’язки з керівниками громад та іншими зацікавленими сторонами, реагує на потреби громади і бере участь у обміні ідеями з членами громади задля розширення доступу всіх учнів до освіти незалежно від їх походження або здібностей.
  16. Спільнота допомагає школі охопити освітою всіх учнів, яких були з різних причин виключено зі школи.
  17. Жінки та чоловіки з громади, що володіють спеціальними знаннями або навичками, запрошуються на уроки в ролі консультантів для учнів.
  18. Школа розвиває партнерські відносини з місцевими підприємствами, організаціями громадянського суспільства та неурядовими організаціями, щоб покращити умови навчання учнів.

Дії

Разом з командою оберіть 10 показників зі списку.

Обрані показники для оцінки залученості Стан цього показника в моїй школі за шкалою: від 1 до 10 Кроки, що необхідно здійснити (пропозиції висуваються дискусійними групами)
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
  1. На основі наведеного вище списку підготуйте роздаткові матеріали або форми для фліпчарту, які будуть роздані всім учасникам, залученим до процесу оцінювання.
  2. Сформуйте круглі столи з представниками різних цільових груп (учнями, учителями, працівниками школи, батьками, членами шкільної ради тощо). Вони і надалі зможуть зустрічатися у такому складі з нагоди великих шкільних подій або під час тематичних зустрічей.
  3. Запропонуйте їм надати свою оцінку та залишити коментарі.
  4. Доручіть їм внести пропозиції щодо вдосконалення процесу оцінювання.
  5. Зберіть усі коментарі та пропозиції у своїй команді.
  6. Складіть чіткий та дієвий Генеральний план на найближчі 6-12 місяців.
  7. Повідомте про Генеральний план всім учасникам та зацікавленій громадськості.
  8. Заплануйте дати проведення наступного оцінювання (прозорість на першому місці!).