Стилі шкільного керівництва/лідерства
Living Democracy » Principals » ЛІДЕРСТВО » Демократичний стиль керівництва школою » Стилі шкільного керівництва/лідерстваIЧи є демократія найкращим способом відповісти на виклики, що стоять перед нашим суспільством? Або є кращі альтернативи? Розбіжності з цього питання існували з давніх часів і до сьогодення. Питання, які стосуються суспільства в рівній мірі стосуються і шкіл. Якщо ми виступаємо за демократичну шкільне керівництво, то необхідно розглянути альтернативні варіанти. Давайте розглянемо чотири основних види керівництва.
Авторитарні лідери, як правило, приймають усі рішення самостійно. Вони будуть стверджувати, що це найефективніший стиль для виконання багатьох завдань у стислих часових рамках. Це справді є силою авторитарного керівництва, але його слабкість полягає в тому, що рішення можуть бути протиставлені або поставлені під сумнів, що, в свою чергу, підвищує ймовірність конфлікту і відмови від співпраці. Авторитарні лідери недооцінюють, наскільки вони залежать від інших. Шкільних правил, які вводяться без обговорення, частіше не дотримуються і це є контрпродуктивним в боротьбі з негідною поведінкою та знущаннями. Авторитарне керівництво частіше дотримується статусу кво і представлених компетентностей та мало що пропонує стосовно інновацій і розвитку. У школах з авторитарним керівництвом результати навчання слабкі, оскільки мало приділяється уваги особливим потребам учнів – підтримці та заохоченню.
Лідерство засноване на політиці невтручання характеризується відсутністю чітко визначених процедур прийняття рішень та незначною участю лідера в процесах прийняття рішень. Час для обговорень чітко не обмежений, тому ефективність прийняття рішень та управління школою є низькою. З іншого боку, сила цього типу керівництва – низький рівень агресії та конфліктів у шкільній громаді.
Патерналістські лідери виступають у ролі батьків, піклуючись про своїх підлеглих як батьки, не надаючи їм жодної відповідальності та свободи вибору. У цьому типі керівництва лідер виявляє занепокоєння та піклується про свій персонал. Натомість він очікує довіри, вірності та слухняності. Передбачається, що викладачі повинні бути повністю віддані тому, у що вірить лідер, і утримуватися від того, щоб робити свій власний вибір або працювати самостійно. Передбачається, що вчителі будуть залишатися працювати в одній школі протягом довгого часу, що зміцнить лояльність та довіру. Патерналістське керівництво, як правило, розділяє персонал, оскільки керівник школи буде винагороджувати своїх улюблених вчителів за їх відданість особливим ставленням і можливостями, такими як проекти, поїздки, тренінги тощо.
Демократичний стиль керівництва відкриває можливості для подолання слабких місць, які, як правило, формуються іншими типами керівництва. Демократичний шкільний керівник забезпечує участь усіх членів шкільної громади в процесі прийняття рішень, проте участь буде варіюватися в залежності від контексту. Учні не братимуть участі у кожному рішенні, а лідер може не завжди мати вирішальне слово. У деяких випадках він може обмежитися сприянням досягненню угоди між персоналом чи всією шкільною громадою, або прийняти рішення, яке він сам не підтримує. Лідерство та відповідальність поділяються, до управляння долучаються лідери груп. Чим більше членів шкільної громади бере участь у цьому процесі – керівник школи, персонал, учні, технічний персонал, офісні працівники, можливо, також батьки та зовнішні зацікавлені сторони, тим чіткіше буде картина різних інтересів, поглядів та цінностей. Сила демократичного шкільного керівництва полягає в тому, що воно здатне приймати рішення, які користуються широкою популярністю і підтримкою, за умови врахування всіх інтересів і запитів.Зусилля, необхідні для того, щоб різні групи в шкільному середовищі могли повною мірою реалізувати свій потенціал, можуть бути досить обтяжливими, але вони приносять користь. Шкільна громада може розвивати демократичну шкільну культуру у відкритій і дружній атмосфері. ЇЇ члени будуть більш мотивовані і віддані справі, формальні і неформальні контакти будуть процвітати за участю як шкільного керівника, так і шкільної громади. Дисципліна покращиться, якщо учні також відчують відповідальність за свою школу. Школа досягне більш високих академічних результатів, заохочуючи своїх учнів до прояву різноманітних здібностей і талантів.
Таким чином, демократичне шкільне керівництво має значний потенціал, але й проблеми також. Чим більше учасників, тим складніше буде процес обговорення, досягнення консенсусу та прийняття рішень. Автоматичне спрощення процесу ефективного прийняття рішень може здатися привабливою альтернативою. Проте, ми стверджуємо, що варто докласти зусиль, щоб впоратися з цією складністю, адже ваші учні повинні навчитися процвітати в амбівалентні і неясних ситуаціях (див. Компетентності для культури демократії, с. 43).
Школи під демократичним керівництвом підтримують свої товариства, навчаючи своїх учнів бути громадянами, які будуть компетентними та впевненими учасниками суперечливих та динамічних процесів прийняття рішень.