Прийняття рішень у школі з демократичним стилем керування

a) П’ятиступенева модель розвитку школи та процесів прийняття рішень

Базується на стандартах Компетентностей для культури демократії, Том 3, с. 97.

Ця модель передбачає п’ять кроків, які школа може здійснити в рамках загальношкільного підходу до розвитку демократичної культури і розвитку компетентностей для культури демократії в учнів. Вона може бути адаптована до процесів прийняття рішень з будь-яких питань та проблем (див. розділ Дія 4.1).

1. Проведіть аналіз ситуації, щоб визначити, як принципи демократії та прав людини інтегруються в шкільне життя, включаючи аналіз сильних та слабких сторін. Залучіть до участі всі зацікавлені сторони (наприклад, оцінювання всієї школи, SWOT-аналіз Сильних сторін – Слабких сторін – Можливостей – Негативних факторів).
2. Визначте потенційні сфери змін та розробіть план конкретних дій, які ви будете втілювати для досягнення своїх цілей (наприклад, КДК як очікуваний результат навчання).
3. Почніть втілювати план дій та переконайтесь, що він охоплює всю шкільну громаду.
4. Оцініть свій прогрес та вплив вашої роботи.
5. Поділіться результатами з усіма зацікавленими сторонами, які беруть участь у впровадженні плану, а також з іншими школами та сплануйте подальші дії відповідно.

б) Демократична шкільна громада – це суспільство, яке навчається

Не існує єдиного універсального рішення для всіх проблем, з якими стикається ваша шкільна громада чи суспільство загалом (див. розділ Обізнаність 3.1). Намагаючись вирішити свої проблеми, ми розвиваємо групу компетентностей для культури демократії (КДК). Ми набуваємо та практикуємо ці компетентності (навчання на практиці), і це в рівній мірі стосується як початківців, так і досвідчених гравців.

Якщо ніхто не знає ідеального універсального рішення заданої проблеми, члени шкільної громади повинні знайти її разом. Перевага загальношкільного підходу до подолання викликів полягає у тому, що усі члени шкільної громади можуть запропонувати свій досвід та відстоювати свою точку зору і свої інтереси. В такому випадку рішення проблеми може знайти ширшу підтримку. Таке рішення частіше за інші буде результативним, проте іноді може не надати очікуваного результату. У цьому випадку починається новий цикл прийняття рішень. Діаграма, викладена вище, відображає необхідність знову приступити до розгляду проблемного питання, пов’язуючи оцінку (етап 4) та рефлексію/аналіз (етап 5) з новим аналізом ситуації (етап 1). Авторитарний лідер спробував би приховати свою невдачу, оскільки його імідж умілого керівника був би сильно пошкоджений. А от демократичне суспільство, яке навчається/інтелектуальне суспільство, на противагу, має змогу залучити нові сили, набуваючи досвіду через.

Кластер компетентностей для культури демократії, які особливо важливі для вирішення проблем та прийняття рішень, включають наступне (див. КДК:

Автономні навички навчання дозволяють людині отримувати нову інформацію та критично оцінювати її джерела (КДК, с. 44). Це важливо під час роботи із неповною інформацією, коли є необхідність визначити, чи є інформація надійною і достовірною, а також визначити та виправити помилки.

Толерантне ставлення до неоднозначності включає «прийняття складності, суперечливості і недостатньої ясності» та нераціональної поведінки усіх учасників, включаючи самого себе (КДК, с. 43). Це дозволяє людині залишатися терплячим, коли вирішення проблеми виявляється складним і трудомістким.

Навички та знання аналітичного і критичного мислення, а також критичне розуміння всесвіту (КДК, с. 44, 52) в роботі зі труднощами та непередбачуваними обставинами. Які можуть полягати не тільки в даній проблемі, а й, як це не парадоксально, в самому плюралістичному суспільстві з високим рівнем залучення до демократичного управління. Люди, що не володіють такими навичками, можуть спокуситися «авторитарним стилем керування».

Знання та критичне розуміння того, як саме працюють демократичні інституції (КДК, с. 52), дозволяє членам шкільної громади зрозуміти інституційні рамки та усвідомити свої права щодо участі у керуванні школою (див. пам’ятку Підготовка 3.1). Зокрема, їм потрібно зрозуміти межі та можливості, які надає інституційна структура їхньої школи (див. Демократичне врядування в школах, с. 33.

в) Оцінка та рефлексія/аналіз – запорука стабільного розвитку школи

У п’ятиступеневій моделі прийняття рішень 4 етап (оцінка) та 5 (роздуми/аналіз) є важливими для розвитку школи та успіху в кількох аспектах.

Навчання та усвідомлення того, що ми робимо: Усі компетентності, включаючи демократичну культуру, набуваються через практику. Навчання на практиці, однак, не обов’язково включає чітке усвідомлення досвіду навчання. Саме через роздуми/аналіз учні – не тільки учні, але й усі члени шкільної громади – усвідомлюють компетентності, які вони нещодавно набули чи практикують, та інтегрують їх у свій ментальний набір, завжди готовий до удосконалення.

Оцінка результатів робить подальші процеси прийняття рішень більш ефективними. Вона дає змогу зацікавленим сторонам визначити слабкі місця і помилки, а також зрозуміти причини успіху. Необхідно зосередитись на таких питаннях, як:

• Чи був коректним аналіз ситуації (етап 1)? Чи була у нас потрібна інформація?
• Чи вирішив нашу проблему план дій (2 етап) та його реалізація (етап 3)?
• Чи є результати справедливими або, принаймні, прийнятними для всіх груп в нашій шкільній спільноті?
• Чи всі згодні із результатами оцінки?
• …

Зворотний зв’язок щодо участі і накопичуваного досвіду зосереджений на процесі прийняття рішень, можливості участі, а також на тому, що було засвоєно в ході роботи.

Це важливо для всіх зацікавлених сторін шкільної громади – вчителів, батьків та учнів.

• Хто звернув нашу увагу на цю проблему? – Хто виніс її на голосування?
• Особисто ви задоволені своїми можливостями участі?
• Чи вважаєте ви, що всі мали шанс взяти участь та висловити свою думку?
• Чого ви навчились?
• Чого б ви хотіли навчитися?Який ваш особистий досвід роботи з демократичною шкільною культурою?
• …