Основні принципи демократичного шкільного керівництва/лідерства як загальношкільного підходу

Спираючись на Довідкові Примітки Компетентностей для культури демократії, том 3, с. 97.

1. Повага до місцевого контексту та способів роботи

Не має значення в суспільстві або в школі – культура, нав’язана лідером, є авторитарною, а не демократичною. Демократична культура розвивається завдяки участі громади школи та усіх зацікавлених сторін, які потребують заохочення для того, щоб поділитися своїм досвідом.

2. Розширення можливостей всіх зацікавлених сторін для розробки своїх власних рішень на основі оцінки ситуації

Не існує єдиного комплексного рішення для проблем, з якими стикаються окремі особи в різних установах і країнах. На основі оцінки поточної ситуації в школі, включаючи її потреби й можливості, основні зацікавлені сторони отримують більш повне уявлення про її конкретні проблеми та мають можливість розробляти свої власні індивідуальні заходи. Це, в свою чергу, підвищує почуття власності та мотивацію учасників до змін.

3. Заохочення до навчання шляхом участі всіх зацікавлених сторін

Демократичні компетентності найкраще розвиваються через набуття щоденної практики, включаючи прийняття спільних рішень, шанобливу та рівноправну взаємодію та демократичні методи викладання та навчання. Для цього потрібне цілеспрямоване партнерство всіх зацікавлених сторін – починаючи від учнів, вчителів, шкільних керівників та батьків і закінчуючи місцевими органами влади та іншими учасниками громади. Більше того, це ілюструє життєво важливе значення навчальних закладів загалом у процесі навчання та просування культури демократії.

Беручи участь в управлянні школою, учні набувають навичок демократичного громадянства необхідних у дорослому житті. Це одночасно і навчання «про», і «через» демократію та права людини у ОДГ/ОПЛ, як загальношкільний підхід. Дивись http://living-democracy.com/uk/textbooks/volume-1/part-1/unit-3/chapter-1/

4. Інтеграція нарощування потенціалу у процесі планування школи

Зміни в шкільній культурі є більш стійкими, коли вони вбудовуються в процес офіційного планування діяльності школи, наприклад, створення заяви щодо шкільної місії (див. розділ Дія 2.1).

5. Підтримка місцевих проектів та ініціатив у довгостроковій перспективі

Потрібні як час, так і сили, щоб подолати опір змінам та трансформувати способи взаємодії та практики в школах. Системних змін неможливо досягти разовими зусиллями. Довгострокова підтримка має вирішальне значення для відчутних результатів та стійкого впливу. Це принцип здійснення малих кроків, а не спроб одного великого стрибка. Надання людям часу, щоб пристосуватися до демократичних змін, починаючи із зацікавлених сторін, які прагнуть демократичного шкільного керування, вимагає неабиякого терпіння.