Загальношкільний підхід у порівнянні із практикою одного класу

Коли ми ставимо питання: «Що є школа?», відповідь залежить від точки зору. І доки комусь спадає на думку учитель та активності за дверима класу, інші розглядають шкільну громаду як важливий елемент суспільства. Не будемо виключати й тих, хто вважає школою усе, що відбувається між перервами. Загальношкільний підхід передбачає, що до уваги беруться усі аспекти шкільного життя. Особливо це стосується харчування, яке впливає на колективне здоров’я та добробут. Оздоровлення, в цілому, і здорове харчування, як один з його елементів, повинні бути предметом загальношкільного значення. Адже добре відомо, наскільки тісно пов’язані між собою навчання та добробут. Зважаючи на те, що молодь проводить значну частину своїх перших 15-20-ти років у шкільному середовищі, а вчителі та персонал – цілі десятиліття, школа постає не тільки координаційним центром академічного навчання, а й місцем соціального, емоційного та фізичного розвитку, і звичайно ж місцем, де вживається багато їжі та напоїв. Школа – це зменшена модель сучасного суспільства, де всі його члени товаришують, заводять здорові стосунки, навчаються долати труднощі та разом споживають їжу. Демократичне керівництво не лише відображає чинну політичну систему у державі, але й представляє культурне різноманіття. Де ще традиції та звички на стільки ж різноманітні, як у кухнях народів світу? Схоже, що ці традиційні, регіональні або національні харчові звички нині не є такою глобальною проблемою, як виробництво готових харчових продуктів, які легко та дешево придбати та споживати? За підтримки шкільної спільноти можливо створити таке оточення, яке б популяризувало фізичне здоров’я, формувало позитивні харчові звички та впроваджувало культуру споживання їжі.

Знаючи що являє собою шкідливе харчування, здавалося б, це не повинно бути складно: керівнику школи всього лише потрібно заборонити вживати певні продукти на території школи – у шкільних їдальнях, купувати в автоматах, магазинчиках, а також приносити із дому. Однак досвід показує, що пряма заборона компрометує саму концепцію. Демократично орієнтований лідер знає, що активна участь у впровадженні змін є запорукою стабільності довгострокових рішень: Професійні обґрунтування демократичного керівництва в школах засновані на самій природі демократії й соціальному контексті наших громад. Досягнення демократичного консенсусу з питань освіти серед зацікавлених сторін часто ускладняється через культурне різноманіття спільнот. Тому керівники шкіл повинні прагнути до створення атмосфери, що є чутливою до цінностей інших людей. Вони повинні наповнити сенсом дії учнів, вчителів, батьків та членів громади, з якими вони взаємодіють. Віддача від цієї автентичної форми лідерства досягається тоді, коли розуміння ціннісних орієнтирів інших людей надає лідерам інформацію про те, що саме вони можуть зробити для того, щоб досягти таких обґрунтованих цілей, як впровадження здорового харчування та позитивних харчових звичок. Щоб залучити всіх до активної участі, шкільний керівник повинен знати хто з учасників і на чому розуміється, який має досвід та знання у тій чи іншій галузі. Як шкільний керівник, я знаю сильні сторони/компетентності інших, тому звертаюся до них чітко і зрозуміло: будь ласка, підтримайте нашу шкільну громаду своїми знаннями та досвідом (навичками)! З демократичної точки зору, це також означає, що ви готові розділити владу з іншими. Але, для цього потрібно підготуватися.