Чому ми повинні прагнути до демократії?

Демократія

«Демократія – це правління народу, якому належить вища влада і яка здійснюється ним безпосередньо (пряма демократія) або його обраними представниками в рамках вільної виборчої системи (представницька демократія).

Стовпи демократії:

• Суверенітет народу
• Уряд, заснований на згоді народу
• Правління більшості
• Права меншин
• Забезпечення основних прав людини
• Вільні та чесні вибори
• Належна законодавча система
• Конституційні обмеження уряду
• Соціальний, економічний та політичний плюралізм, включаючи визнання незалежних організацій громадянського суспільства
• Цінності співпраці, чесної конкуренції та компромісів».

Рада Європи (2016): Компетентності для культури демократії. Словник ключових термінів.

Участь

«Нинішні демократичні стандарти виходять за рамки класичної представницької демократії, де ключова роль громадян полягає в тому, щоб шляхом голосування делегувати своїм представникам відповідальність за розробку і здійснення державної політики та забезпечення демократії участі, коли державні інституції відповідають принципам належного управління, а громадяни мають легітимність брати участь у всіх етапах державної політики». Рада Європи (там же).

Ця ідеальна модель показує, як рівень участі може змінюватись від 0 (не існує) до 5 (повна автономія).

1. Людей не інформують про рішення які їх стосуються. Вони повинні підкорятися правилам і виконувати накази.
2. Людей інформують про рішення, які їх стосуються. Але вони не мають можливості впливати на них.
3. Проводяться консультації з населенням. Але їх позиція не обов’язково враховується у рішеннях, що їх стосуються.
4. Розширення прав і можливостей людей. Їх позиція повністю враховується в остаточних рішеннях, що їх стосуються.
5. Народ є самостійним. Він самостійно приймає рішення, що його стосуються

У цій моделі залучення інформація є ключовою змінною на рівнях 1 і 2, а свобода і рівність на рівнях 3-5. Іншими словами, авторитарне керівництво шкіл призведе до участі на рівні 1 або 2. В демократичній шкільній спільноті, учні матимуть можливість брати участь на рівнях 3, 4 і, коли це можливо, на рівні 5. Однак те, чого ця модель не відображає, це розуміння того, що процес залучення/участі потрібно вивчати, а учням потрібно розвивати навички до розуміння інформації, яка стосується пов’язаних з ними питань та рішень.

У школі, як і в суспільстві в цілому, демократія стикається з проблемами інтеграції. Громадяни мають рівні права, але вони нерівноправні в тому, що стосується рівня їх компетентності та можливостей. Директори шкіл та вчителі повинні докладати зусиль до того, щоб заохочувати молодших чи більш сором’язливих учнів до участі в процесі прийняття рішень, а також до того, щоб старші і більш впливовіші учні усвідомлювали свою відповідальність

Обговорення та дискусії

В ідеалі ми хочемо, щоб рішення були не тільки справедливими і рівноправними, але й обґрунтованими і розумними. Це дає можливість людям, які беруть участь в процесі прийняття рішень, переглянути свою позицію через ретельне міркування та обмін різними чи суперечливими поглядами та аргументами. Учасники повинні бути добре поінформовані і дотримуватися процедурних правил при обговоренні, щоб досягти взаємоприйнятної згоди у своїх рішеннях.

Обговорення означає зрозумілу і логічну аргументацію, розкриття і відображення (особистих) переваг, діалогове балансування індивідуальних інтересів з інтересами більшості, орієнтацію на загальний добробут (солідарність), а також чесність і справжність.

Це – ідеал, до якого повинна прагнути демократична громада, як у школі, так і в суспільстві цілому. Мистецтво дискутувати слід вивчати на обох рівнях, хоча рівень компетентності учасників значно відрізнятиметься. Більше того, оскільки час є дефіцитним ресурсом сьогодення, слід знайти баланс між обговоренням (де це можливо) та більш жорсткими регламентованими дискусіями (наскільки це необхідно).

Чому необхідно прагнути до демократії?

Чому ми повинні прагнути до демократії в школі та в суспільстві загалом? Демократичні суспільства мають більше переваг у багатьох важливих аспектах, проте вони також повинні долати певні недоліки, які створюють помітні проблеми для впровадження демократії у шкільному середовищі.

Сильні сторони

• Справедливість: оскільки всі громадяни користуються рівними правами бути залученим у демократичні процеси, то рішення, прийняті більшістю, швидше за все будуть прийняті меншістю («згода того, хто програв»).
• Якість прийняття рішень: Оскільки всі громадяни, експерти та групи із різними інтересами можуть брати участь у громадських обговореннях та прийнятті рішень, а вільні ЗМІ інформують громадськість, то можна бути впевненим, що враховуються різні погляди та конфліктні інтереси. Рішення, швидше за все, дозволять знайти більш ефективні і загальноприйняті способи розв’язання проблем і питань.
• Мир всередині і зовні: демократично керовані громади рідко починають війну, оскільки громадяни не підтримуватимуть таку політику. Вони також є більш мирними і меншою мірою схильні до насильства як засобу досягнення політичного результату.
• Прихильність та відповідальність: Демократичні уряди заохочують громадян до того, щоб вони ототожнювали себе з суспільством і брали на себе відповідальність.

Слабкі сторони (виклики)

• Складність: У сучасних суспільствах багато питань стали настільки складними, що для їх розуміння та обговорення способів їх вирішення необхідний високий рівень знань. Участь у їх обговоренні, як правило, є сферою діяльності більш інформованих громадян і експертів.
• Нерівні можливості: Звідси випливає, що громадяни можуть користуватися рівними правами участі, але насправді можливості участі розподіляються нерівномірно. Якщо залишити його без уваги, це питання може призвести до розгубленості та розчарування демократією серед тих громадян, які опиняються виключеними.

Ці слабкі місця є справжніми викликами для шкіл та системи освіти, оскільки саме вони мають ключ до вирішення цих проблем. Надання можливостей молодим громадянам бути в курсі складностей та проблем, що існують у їх громадах – найкраща стратегія підготовки молодого покоління до їхнього майбутнього, а також зміцнення демократії.

Компетентності

Розширення прав і можливостей демократії більшою мірою покладається на набуті компетентності. Ми розвиваємо свої компетентності через практику, вирішуючи нові ситуації чи проблеми. Це пояснює, чому для учнів вкрай важливо скористатися можливостями навчання, які надає активна участь у функціонуванні демократичної школи. Модель компетентності Ради Європи розрізняє чотири аспекти компетентності – цінності, ставлення, навички та знання та розуміння.

• Цінності включають «визнання активної громадянської позиції» і «підтримку демократичних процесів і процедур», які учні можуть осягнути завдяки активній участі в шкільному житті.
• Шанобливе ставлення до людини, її вірувань та принципів або до громадянських настроїв – «почуття приналежності до громади і ототожнення з нею» – прищеплюються не через повчання, а через особистий досвід і роздуми. Ось чому так важливо, щоб ви і ваш персонал (сподіваємося, батьки теж) були прикладом для наслідування.
• Навички включають здатність «формувати консенсус та йти на компроміс у групі». Як відомо вчителям, навички набуваються шляхом повторної практики.
• Знання і критичне розуміння «різноманітних способів взаємодії громадян у загальних дискусіях та прийнятті рішень» вимагає навчання на основі практичного досвіду і роздумів в класі ОДГ/ОПЛ, але не можуть набутись тільки на основі вивчення інструкцій.

Рада Європи (2016): Компетентності для культури демократії, pp. 35 ff.