2. Освіта з прав людини і її зв’язок з Освітою для демократії13

Освіта для демократичного громадянства і освіта з прав людини тісно взаємопов’язані і підтримують одна одну. Вони відрізняються тематикою і обсягом, але не цілями і практичними методиками.
Освіта для демократичного громадянства основну увага зосереджує на демократичних правах, обов’язках і активній участі щодо громадських, політичних, соціальних, економічних, правових і культурних сфер життя суспільства, тоді як освіта з прав людини тісно пов’язана з ширшим спектром прав людини і основних свобод у всіх аспектах життя людей.

Хартія Ради Європи з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини, прийнята в рамках Рекомендацій CM/Rec (2010) 7 Комітету Міністрів 11 травня 2010 року.

Кілька десятиліть тому Організацією Об’єднаних Націй і її офіційними агентствами було визнано право людини на освіту, тобто право громадян на отримання інформації про права і свободи, що містяться у протоколах з цього питання, ратифікованих їх країнами. Уряди несуть відповідальність за дотримання цих стандартів через закони, політику та практику. Вони доповідають про досягнуті результати у звітах договірним органам. Моніторинг, що проводиться такою організацією, як Комітет з прав людини, також дозволяє відслідковувати прогрес у цьому напрямку.

Це очевидно, що громадяни мають знати і використовувати права людини. Громадяни повинні знати обов’язки свого уряду щодо дотримання прав людини. А також розуміти свій моральний обов’язок – берегти та відстоювати права людини в повсякденному житті. Така життєва позиція формується ще в ранньому віці: в сім’ї, в школі, у суспільстві.

Агентства ООН, як наприклад, Офіс Верховного Комісара ООН з прав людини, ЮНЕСКО і ЮНІСЕФ, разом з міжурядовими організаціями, як наприклад, Рада Європи і Національні агентства з прав людини, наголошують на важливості сприяння правам людини через викладання ОПЛ у школах.

Освіта з прав людини може розглядатися у двох аспектах – нормативному і правовому. Правовий аспект передбачає дію спільного контенту міжнародних юридичних норм щодо прав людини, які втілено в договорах і угодах, підписаних нашими країнами. Ці стандарти охоплюють громадянські й політичні права, а також соціальні, економічні та культурні. За останні роки до цього списку були додані екологічне та колективне право. Такий підхід, що базується на законності, визнає важливість контролю і відповідальності уряду за дотримання прав людини.

Водночас, ОПЛ представляє собою нормативно-культурну базу. Це – система ціннісних уявлень, яка допомагає кожному визначити ступінь відповідності його життя щодо норм та цінностей прав людини. Вплив підходу, що базується на правах людини, до шкільної освіти ми розглянемо далі у цьому томі.

У викладанні ОПЛ, як і ОДГ, широкого застосування набули інтерактивне та особистісно-орієнтоване навчання. Розглянемо інші види навчання, які сприяють ОПЛ:

• Експериментальне: направлене на стимулювання пізнавальної діяльності учнів, використання набутих раніше знань та здобуття нових.
• Проблемне навчання: застосування системи розумових дій для розв’язання завдання.
• Діяльнісне: організація колективної діяльності учнів, направлена на здобуття нових знань через дію.
• Діалектичне: розвиває вміння учнів порівнювати власні знання та знання, отримані з інших джерел.
• Аналітичне: розвиває здатність учнів аналізувати та порівнювати явища, робити висновки.
• Виховання культури відносин: просування прав людини в інтра- та інтерособистісних стосунках.
• Стратегічне: розвиває вміння учнів розробляти стратегії щодо досягнення власних цілей.
• Орієнтоване на досягнення цілей: вчить учнів планувати й організовувати свої дії відповідно до поставлених цілей.¹⁴

Освіта з прав людини в навчальній програмі багатьох країн перетинається з Освітою для демократичного або глобального громадянства через визначення основних понять громадянського виховання і їх універсального застосування. Знання ключових понять, явищ і проблем громадянства безпосередньо стосується питань глобальної соціальної відповідальності, правосуддя і соціальних дій.

Крім того, освіта з прав людини сприяє розвитку почуття соціального обов’язку серед учнів. ОДГ не розглядає соціальну участь як елемент представницької демократії, а як діяльність у межах широкого спектра прав людини. Процес вживання заходів стосовно чогось або когось можна розглядати як здійснення прав людини. Такі дії можуть відігравати важливу роль як засіб подолання обмеження або несправедливості.

Широка нормативна структура ОПЛ і великий спектр потенційних учнів привели до значних змін також у шляхах її реалізації. Хоча ОПЛ визначається як універсальна структура міжнародних (і інколи регіональних) стандартів, деякі теми та їх реалізація визначаються місцевими і національними контекстами. Окрім того, освіта з прав людини у школах адаптована відповідно до віку учнів та умов національної/місцевої освітньої політики.

Зміст та тематика ОПЛ у шкільній програмі можуть реалізовуватись через загальнокультурні теми, продиктовані освітньою політикою, або можуть бути інтегровані в шкільні предмети, як наприклад, історію, громадянську освіту, суспільствознавство та гуманітарні науки. Елементи ОПЛ знаходять своє місце у програмах з мистецтва, у програмах діяльності неформальних клубів, в особливих подіях, які відбуваються в школі.

Розглянувши Хартію Ради Європи з питань освіти та демократичного громадянства та прав людини, ми зрозуміємо, наскільки ці освітні сфери взаємопов’язані. Вони відрізняються своєю спрямованістю та сферою діяльності, але не метою і практичною направленістю. Освіта для демократичного громадянства зосереджується передусім на демократичних правах і обов’язках та активній участі відносно цивільної, політичної, соціальної, економічної, правової та культурної сфер життя суспільства, у той час як освіта з прав людини пов’язана з ширшим спектром прав людини і основних свобод стосовно всіх сфер життя суспільства.

Якщо ОДГ та ОПЛ співіснують у шкільному середовищі, вони взаємно підкріплюють одна одну. Міжнародна освітня асоціація (МОА) у 1999 році провела дослідження з питань громадянської освіти та оприлюднила його результати. У дослідженні були використані дані, отримані від  88 тисяч 14-річних підлітків із 27 країн.¹⁵ Аналіз здійснювався з метою дослідження різниці між знаннями учнів з різних країн у галузі прав людини порівняно з іншими формами громадянського знання і ставлення учнів до просування і здійснення прав людини.

Цей аналіз показав, що знання учнів з питань демократії в школі та з міжнародних питань мають позитивний зв’язок з їх знанням прав людини. Фактори, які умовно можна назвати “демократією в школі”, мали значення для сприйняття прав людини окремими учнями. Аналіз даних МОА підтвердив, що більшість учнів, які мали відношення до здійснення на практиці демократичних ідеалів у своїх класах і школах, мають позитивне ставлення до прав людини. Окрім того, учні, які мають більше знань у сфері прав людини, частіше працювали з міжнародними темами, свідомо дотримувались норм активної громадянської позиції та були більш політично дієвими.

Школи, які пропонують викладання  ОДГ/ОПЛ в єдиній системі, наділяють учнів знаннями, які перетворять їх на правочинних та відповідальних громадян, котрі знають і оберігають свої права і свободи.

¹³Автор: Феліша Тіббіттс (2009). Тіббіттс Ф., 2008, “Освіта з прав людини”.

¹⁴ARRC [Азіатсько-Тихоокеанський регіональний ресурсний центр освіти з прав людини] (2003). “Що таке освіта з прав людини.” Навчально-методичні матеріали з питань освіти прав людини, ARRC, Бангкок.

¹⁵Торні-Пурта Дж.; Барбер Ч.; Вількенфельд Б. (2008). “Як підлітки з двадцяти семи країн розуміють, підтримують і практикують права людини.” Журнал з соціальних питань, 64:1.