П’ять методичних підходів описують, так би мовити, п’ять ідеальних шляхів організації взаємодії між учителями й учнями.

Кожен з цих підходів дозволяє, або ж вимагає, щоб учителі й учні реагували та взаємодіяли один з одним різними способами.

Підходи охоплюють широкий діапазон від класичної, зосередженої на особі вчителя формі (викладання – презентація) до форм, орієнтованих на учня.

Ми не пропонуємо, щоб перша форма була цілком замінена другою. Натомість, ми переконані, що поєднання цих форм є дієвим, і зрештою, повинен здійснюватися рух до форм навчання, орієнтованих на учня.

На перший погляд може видатись, що навчання, де центром є учень, означає відступ учителя в тінь. Проте це не так. Як змінюється роль учителя, буде пояснено детально, але його роль варіюється від безпосередньої дії в класній кімнаті до ретельної підготовки, супроводження та спостереження, і така тенденція організації навчання в наш час зростає.

Учням, які вчаться навчатися, необхідна підтримка вчителів з усіх предметів. Види діяльності такого масштабу, як, наприклад, проектна робота, губляться як крапля в морі монотонного, безкінечно повторюваного “навчання через викладання матеріалу”, яке примушує учнів до механічного  заучування.

Основними формами навчання є:

  • навчання через викладання матеріалу;
  • кероване дослідницьке навчання (обговорення у класі);
  • відкрите навчання;
  • індивідуальне навчання;
  • проектне навчання.

Розглянемо роль та форми діяльності вчителя відповідно до форм навчання:

 

Форма навчання

Види діяльності

Типові  особливості

Навчання через викладання матеріалу Оповідання, лекція, читання в класі, повідомлення, роз’яснення, демонстрація, показ, навчання через приклади
  • Я (вчитель) можу безпосередньо викладати предмет відповідно до ситуації в класі і безпосередньо спостерігати за реакцією учнів.
  • Всі учні мають досягти однакових цілей – у той самий період часу, в тому ж класі та в тих же обставинах, тими ж методами і засобами.
  • Тематика матеріалу заздалегідь повідомляється учням
Кероване дослідницьке навчання (обговорення у класі) Діалог, питання, поштовх, стимулювання, супровід, підтримка
  • Взаємодія роз’яснення вчителя і стимулювання діяльності учнів
Відкрите навчання

Вчитель: порада, посередництво, підтримка.

Учні: відбір, планування, постановка питань, відкриття, дослідження, формулювання, проектування, аналіз, міркування, перевірка, управління

  • Учні повинні брати участь у прийнятті рішень.
  • Інтереси, потреби та ініціативи учнів мають високий пріоритет.
  • Навчальне середовище заохочує учнів діяти (мобільне обладнання класної кімнати та навчального простору, широка різноманітність навчальних матеріалів, місця для проведення експериментів, малювання тощо).
  • Відкрита організація навчального оточення.
  • Учням пропонується різноманітність тем і матеріалів на вибір.
  • Береться до уваги зовнішнє навчальне оточення.
  • Вільний вибір форм навчальної діяльності.
  • Індивідуальна, парна або групова робота.
  • Відкрите навчання включає і заохочує самовизначення, особисту відповідальність, дослідження, спонтанність, орієнтацію на контекст.
Індивідуальне навчання

Вчитель:  діагностика, керівництво, інструктаж, підтримка, порада, інформування, контроль, спостереження, мотивація.

Учні: відбір, модифікація

і розвиток робочої програми, читання, досягнення, огляд та оцінка

  • Цілі навчання відповідають потребам учня (визначені попередніми знаннями, здібностями (навичками і талантами), інтересами, соціальним і сімейним походженням учнів тощо).
  • Оптимальне налаштування всіх складових навчального процесу відповідно до індивідуальних потреб та здібностей учнів, наприклад, вимоги, завдання, методика проведення, методи, час, медіа та сприяння (багатовимірне визначення).
  • Дидактичні матеріали підтримуються медіазасобами (комп’ютерами, навчальним програмним забезпеченням, відеокліпами, електронними таблицями, моделями, картинками для учнів, підручниками тощо).
  • Індивідуальне навчання стимулює ефективність, економію часу і зусиль, систематичний підхід, незалежність думки і особисту відповідальність.
Проектне навчання

Вчитель:  посередництво, спостереження, порада, стимулювання, підтримка, організація, координація.

Учні: постановка цілей, співпраця,  планування, дискусія, взаємна угода, збір даних та інформація, постановка питань, застосування, вивчення, експериментування, випробування, реконструкція, проектування, створення, дизайн, управління, оцінка

  • Загальні інтереси, проблеми та цілі учнів мають вирішальне значення для вибору теми, завдань і підходів.
  • Справжня проблема, взята з реального життя, у сприйнятті учнів обох статей служить відправною точкою.
  • Пріоритет віддається отриманню результатів і міждисциплінарному підходу.
  • Учні заохочуються у використанні власного досвіду, навчання пов’язане з практикою реального життя.
  • Довгострокова ініціатива, яка проходить визначену послідовність стадій і фаз (ініціатива – оцінка інтересів і потреб – постановка завдань – визначення меж, тобто виключення цілей, які не можуть бути досягнуті, – проектування; планування – остаточний термін; виконання; аналіз та перспектива майбутніх дій по завершенні проекту, облік витрат, вдосконалення та оцінка).
  • Розподіл завдань: індивідуальна робота, робота з партнерами, в малих і великих групах; співпраця.
  • Учні відвідують установи за межами школи і консультуються зі своїми батьками як/та/або експертами.
  • Проектна робота заохочує незалежність думки і навчання шляхом відкриття, особистий і практичний досвід та соціальну взаємодію з іншими.
  • Навчання спонукає учнів до дії.