2 – Робочий файл 10: Співпраця з колегами та зворотний зв’язок
Living Democracy » Textbooks » Навчаємо демократії » Частина II – Навчання демократії і прав людини » Розділ 5 – Оцінювання досягнень учнів, учителів і шкіл » 2. Завдання і ключові питання оцінювання досягнень учнів, учителів і шкіл » 2 – Робочий файл 10: Співпраця з колегами та зворотний зв’язокБез сумніву, спільне планування уроків ОДГ/ОПЛ з колегами може бути корисним інструментом для обміну інформацією і координування та розвитку курсу, у тому числі оцінки ефективності таких процесів (Хельмке, 2003).38 Спільне планування може бути обмежене лише підготовкою уроку (як це робиться в більшості країн) або його проведенням (групове навчання). Ініціювання спільних заходів у сфері планування та викладання досі не одержали значної підтримки у педагогічних закладах багатьох європейських країн. Культура відкритих дверей – процес, який потребує багато часу для розвитку.
Залишається цікавим феноменом той факт, що вчителі нерішуче налаштовані на спільну роботу зі своїми колегами.39 Це трапляється через відсутність належних практичних зразків? Чи вчителі побоюються, що доведеться більше часу проводити у школі? Або, може, й тому, що вони побоюються отримати оцінку колег?
Спільне планування і викладання на уроках ОДГ/ОПЛ, створення та діяльність групи колег могло б бути одним із рішень збереження дорогоцінного часу. Наступний приклад може бути керівництвом для створення такої групи (Кліпперт, 2000)40:
Розмір групи: | три вчителі, які відвідують один одного двічі кожні півроку (кожного відвідують двічі, так само як і він наносить 4 візити – вони завжди ходять удвох). |
Організація: | три вчителі планують візити разом за утвердженим розкладом у децентралізованому порядку. |
Зв’язок з предметами: | вчителі спостерігають за уроками ОДГ/ОПЛ своїх колег. Тут немає значення, якими є їх основні предмети (чи які предмети вони викладали раніше). |
Формування групи: | група формується на основі симпатії. Це забезпечує максимальну ступінь довіри. |
Завдання керівника: | роль керівника – стежити за мінімальною кількістю взаємовідвідувань. Керівник не повинен залучатись до процедури обговорення питань про зміст та форми викладання. |
Тематична спрямованість: |
питання, які можуть бути в центрі уваги даної групи, можуть ви? никнути, виходячи із різних інтересів або стосунків: а) учитель бажає отримати відповідь на певне питання; б) було прийнято або розроблено новий метод/вид діяльності, що має бути оціненим зараз; в) необхідно обговорити педагогічні положення (наприклад, сформульовані в програмі школи). |
Є декілька підстав для експертизи, спільних спостережень та аналізу уроків для спільного планування навчання. Спостерігаючи, як колеги викладають ОДГ/ОПЛ, ми набуваємо позитивного погляду на власне викладання цього предмету. Цей погляд не тільки виступає як інструмент для діагностики, але й як інструмент для покращання власного стилю та методів.
Такими підставами є (Лейдерс, 2001)41:
- Навчитись викладати ефективніше можна тільки роблячи це в реальному класі, а не за допомогою спільної рефлексії чи гіпотетично.
-
Існує багато деталей, які не можуть бути легко з’ясовані в аналізі уроку, як наприклад, його процедура, мова жестів учителя, його міміка, комунікативна поведінка тощо.
- Зміна перспективи і погляд на урок зі сторони дозволяє побачити власні методи викладання.
- Спостереження за уроком позбавляє від необхідності приймати рішення. Можна сприймати інформацію більш детально або отримати більше простору для роздумів.
- Після аналізу уроку можна взяти для себе багато позитивного. Різноманітність методів і викладацьких стилів, яким не навчають у педагогічних закладах, може бути цікавим джерелом для подальшої роботи.
- Спостереження за уроками, усіма етапами планування та аналізу, включаючи обговорення дидактичних та методичних питань на рівні вчителів, є частиною розвитку школи, його відправною точкою.
38Helmke A. (2003), “Unterrichtsevaluation: Verfahren und Instrumente”, Schulmanagement, 1, 8-11.
39Там само.
40Klippert H. (2000), Padagogische Schulentwicklung. Planungs- und Arbeitshilfen zur Forderung einer neuen Lernkultur, Beltz, Weinheim.
41Leuders T. (2001), Qualitat im Mathematikunterricht der Sekundarstufe I und II, Cornelsen, Berlin.