Урок 2: Історія Вéсни
Living Democracy » Textbooks » Живемо в демократії » ЧАСТИНА 1: ОСОБИСТІСТЬ ТА ГРОМАДА » РОЗДІЛ 2: РІВНОПРАВНІСТЬ – Чи є ти більш рівноправним, ніж я? » Урок 2: Історія ВéсниЯк би ми реагували, якби це трапилося з нами?
| Навчальні цілі | Учні знають та розуміють поняття упередження та дискримінації у суспільстві. Учні можуть зрозуміти точку зору жертв дискримінації. Студенти можуть реагувати на ситуації, пов’язані з дискримінацією. |
| Завдання для учнів | Учні обговорюють випадок дискримінації та порівнюють його з ситуацією в їх країні. |
| Ресурси | По можливості, використати копії роздаткових матеріалів для учнів 2.1. |
| Методи | Групова робота над текстом. |
Концептуальні поняттяДискримінація – поширена форма поведінки в суспільстві. До даного процесу залучена не тільки влада, а й інші органи та особи. Щоб проаналізувати справжній приклад дискримінації, на уроці є можливість створити відповідну ситуацію та відчути це на власній поведінці. |
ХІД УРОКУ
Вчитель може зачитати, або роздати учням копії роздаткових матеріалів 2.1 для самостійного читання.
|
Історія Вéсни Вéсна, жінка, представник рома, розповідає історію, що трапилася з нею: “Я натрапила на роботу у вікні магазину, пов’язану з продажем одягу. Вони шукали особу 18-23 років. Мені 19, тому я прийшла до менеджера та запитала про роботу. Менеджер сказала мені прийти через два дні тому, що вони ще не мають достатньо кандидатів. Я приходила двічі та щоразу чула однакову відповідь. Згодом через тиждень я повернулась до магазину. Оголошення про роботу залишалось на своєму місці (на вікні). Менеджер була дуже зайнята, щоб побачитися зі мною, і мені сказали, що дана посада вже зайнята. Після того, як я вийшла з магазину, я була дуже розчарована, тому я попросила мою подругу, яка була не рома, піти й запитати про роботу. Коли вона туди пішла, їй запропонували прийти на інтерв’ю у понеділок”. |
Спершу учні слухають історію, далі – об’єднуються в групи по чотири-п’ять учнів. Їх просять провести дискусію за такими питаннями (роздаткові матеріали включають дані питання; якщо вчитель усно розповів історію, він повинен написати запитання на дошці або на фліп-чарті):
- Як би ви себе почували, якби історія Вéсни трапилася з вами? Як би ви відреагували, якби ваша подруга сказала вам, що її запросили на інтерв’ю?
- Як ви вважаєте, чому менеджер магазину поводилася саме таким чином? Ви оцінюєте це як форму дискримінації? Чому “так” або “ні”?
- Що змогла б Вéсна зробити в такій ситуації? Що могли б зробити інші люди на її користь?
- Чи вважаєте ви, що законодавство може зробити щось у даній ситуації? Що про це “скаже” закон?
- Чи могло б це трапитися у вашій країні? Якщо так, які групи людей були б вражені?
Учитель просить групи дати відповіді на запитання. Це може бути зроблено через опитування кожної групи (одне або кілька запитань).
Далі вчитель розповідає учням, що історія Вéсни сталася трохи більше місяця тому. Пізніше менеджер крамниці, коли її запитали про мотиви її поведінки, відповіла:
Відповідь менеджера:“Я відчула, що для Вéсни буде важко працювати тут тому, що їй далеко добиратися на роботу щодня. Треба долати відстань у дев’ять кілометрів на двох видах транспорту. Дуже важко тримати крамницю, якщо її персонал постійно запізнюється на роботу. Я б віддала перевагу комусь, хто проживає неподалік. Та людина, якій я запропонувала вакансію, є саме такою”. |
Вчитель знайомить учнів з текстом Європейської конвенції прав людини (ст. 14), наголошуючи, що “дотримання прав та свобод, зазначених у цій Конвенції, має здійснюватись без дискримінації незалежно від статі, расової приналежності, кольору шкіри, мови, релігії, політичного, або іншого статусу та соціального походження, об’єднання та національних меншин, власності, походження, або іншого статусу”; у ст. 2 Універсальної Декларації прав людини сказано: “Кожен має право на всі права та свободи, визначені у цій Декларації незалежно від їх раси, кольору шкіри, статі, мови та релігії, політичного та іншого статусу, національного та соціального походження, власності, походження та ін. статусів”.
Учитель запитує учнів, чи мають дані тексти відношення до ситуації Вéсни. На завершення уроку вчитель розповідає, як закінчилась історія Вéсни насправді.
|
Завершення історії Вéсни “Вéсна описала свій випадок та надіслала до його Європейського суду, який захищає громадян від дискримінації. Суд погодився, що у її випадку мав місце факт дискримінації. Адже багато людей, що жили далеко від крамниці, були запрошені на інтерв’ю. Дівчині, яка отримала роботу, було всього 16 років, вона мала білу шкіру та жила на такій самій відстані від крамниці, як і Вéсна. Таким чином, суд визначив, що крамниця мала сплатити моральну шкоду Вéсні за вчинені дії”. |
Продовжуючи, вчитель просить учнів написати листа менеджеру крамниці або меру міста. Він допомагає учням написати листа, керуючись власною точкою зору та точкою зору Європейського суду із захисту прав людини. Важливо, щоб весь клас бачив ці листи, а дискусія може відбутися поза обов’язковими навчальними годинами.
