Роздатковий матеріал 2.3: Корабельна аварія

Частина перша:

“Більше години минуло після сигналу тривоги на круїзному кораблі “Королева Мадді”. Тому пасажири змогли організуватися перед виходом у рятувальні шлюпки. Сильний шторм спричинив зіткнення корабля з нафтовим танкером, що здійснював тут плавання.

Пізніше кілька рятувальних шлюпок причалили до невеликого скелястого острова. Це була овальна, завдовжки півтора кілометра напівпустельна та наполовину вкрита лісом ділянка суші. Поряд не було інших островів на доступній для огляду відстані. Цей сонячний острів був безлюдним. Лише одна сім’я Річалоне жила на шикарній віллі на вершині гори та володіла цим островом.

Багато років тому ця сім’я облаштувалась на острові і майже не підтримувала контактів з навколишнім світом. Вона налагодила щомісячну доставку свіжих продуктів, нафти, та всіх видів товарів, яких потребували. Все було добре організовано: мешканці виробляли власну електрику, мали змогу купувати достатньо їжі та напоїв, усе, що було потрібно для комфорту та задоволення їх потреб. У минулому хазяїн був успішним бізнесменом. Після конфлікту з владою стосовно податків надії на краще розвіялись і він вирішив уникати всіх контактів із зовнішнім світом.

Власник вілли побачив шлюпки, що припливли на його гарний острів, та побачив людей, що висадилися з них”.

Частина друга:

“Власник острова вирішив дозволити людям залишитись на певний час. Він попросив їх заплатити за певні послуги та їжу зі своїх резервів. Однак зазначив, що поки вони не з’їдять запаси їжі зі свого корабля, він їм нічого не продасть. Всього на острів висадилося 13 людей. Це були: Віктор, його вагітна дружина Жозефа та їхні двоє дітей (3 та 7 років); Абрамович, власник ювелірної крамниці, 64 роки. Він був найстаршим членом групи та не мав ні друзів, ні родичів. З собою він віз колекцію золотих виробів з діамантами та коштовним камінням. Джон, Кейт, Лео та Альфред – четверо друзів, молоді, здорові та дуже здібні люди. Вони вже мешкали разом в окремому будиночку та були готові відремонтувати будиночок самі. Марія, правник, що працює на півставки в університеті і може пересуватися дуже повільно, оскільки у неї проблеми з ногою (наслідки аварії). Марію супроводжує Макс, її асистент з університету. Вони подорожують з метою прочитати лекції на конференції в Сполучених Штатах та обговорити публікацію своєї книги з видавцем. Обоє спеціалісти з кримінального права. І, нарешті, Марко, боцман, та його подруга Вікі, які є членами корабельної команди і які в останній момент взяли з собою стільки краму, скільки змогли взяти з корабельного складу: банки з консервами, бісквіти, олію та деякий посуд. Всі ці люди мали з собою гроші, однак Марко мав із собою велику кількість речей, які він зібрав, коли жив на квартирі в останньому порту.

На острові була невеличка, стара хатинка на схилі гори біля моря. В ній була лише одна кімната, де могли розміститися тільки двоє або троє людей”.

Частина третя:

“Люди з корабля також вирішили, що потрібно робити із запасами їжі боцмана і якими з них він має поділитися з людьми. Насправді, такий розподіл значно зменшує шанси боцмана та його подруги на виживання”.

Частина четверта:

“Люди вирішили, що їжа має бути розподілена без жодної оплати. Вони змусили Марко принести свою провізію, наголосивши на його моральних зобов’язаннях. Визначили, що приблизно через тиждень у групи не залишиться ніяких запасів і їм потрібно буде спробувати отримати їжу у власника вілли”.