РОЗДІЛ 5: ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Які наші права та як вони захищені?

Права людини, з одного боку, присвячені розвитку особи та пов’язані з її здатністю реалізувати свій потенціал у відносинах з іншими громадянами. З другого боку, права людини визначають відповідальність держави стосовно кожного індивідууму. До важливих документів з прав людини належать: Універсальна Декларація Прав Людини та Конвенція Прав Дитини. Традиційно, права людини розділено на такі категорії – громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні. Ці категорії нерідко асоціюються із стадіями розвитку історії прав людини та політичними правами, так званого “першого покоління”, і супроводжуються соціальними та економічними правами “другого покоління” і правами культурного розвитку “третього покоління”. Незважаючи на значення категоризації прав, ОДГ/ОПЛ намагаються донести інтегроване усвідомлення поняття прав людини. Це передбачає рівномірний баланс усіх категорій: громадянських, політичних, соціальних, економічних та культурних. Саме тому ОДГ/ОПЛ намагається тримати цей баланс як тенденцію, що виникла в минулому, стосовно визначення окремих прав людини як найбільш важливих. Доки права людини традиційно асоціювалися з державою і відносинами з індивідуумом, ОДГ/ОПЛ більше акцентували на увагу на правах окремих груп та народів. Спроби включати ці ідеї до ОДГ/ОПЛ є важливими для розвитку даного поняття у безпосередній ситуації для конкретного місця дії, національного та регіонального контексту розвитку суспільства¹⁹.

Права людини включають три елементи: наділену правами особу, сам зміст права (на що особа має право претендувати) і пред’явника зобов’язання (особа або установа, які повинні відповідати заявленому). Обов’язки зазвичай оцінюються на трьох рівнях:

• повага до прав людини – передбачає необхідність утримуватися від прямого та непрямого позбавлення прав індивідуумів, включаючи усунення таких загроз з боку інституційної системи, які позбавляють людей їх прав або дають такий привід іншим;
• захист прав людини – передбачає повагу та запобігання позбавленню й порушенню прав людини з боку уряду та посадових осіб, міжнародних установ, приватноправових корпорацій, громадських лідерів та членів їх сімей;
• допомога тому, хто позбавлений прав, та несе особливу відповідальність, тим, хто позбавлений прав через порушення обов’язку, тим, хто пов’язаний з повагою та захистом їх прав і тим, хто є жертвою природних катаклізмів. Ця допомога включає законодавчу, бюджетну, юридичну та іншу дію з метою створити якнайкращі умови для захисту прав^20.

Свободи, що визначаються та захищаються як права людини, включають свободу  думки, переконання та висловлювання, свободу релігійних уподобань та практик, пересування в межах держави та права на мирні збори та асоціації. Інші цивільні права захищають конфіденційність індивідуума, сімейного життя та права на рівність перед законом²¹.

Відповідальність є логічною похідною від прав людини. Для їх захисту кожне право несе в собі відповідну відповідальність як з боку самого громадянина, так і з боку держави. Кожен індивідуум має моральні зобов’язання не порушувати особисту гідність інших індивідуумів. Уряди, підписуючись під міжнародними угодами та діючи в рамках своїх конституцій, не мають моральних зобов’язань, а тільки законні обов’язки.

РОЗДІЛ 5: ПРАВА, СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Які наші права та як вони захищені?

¹⁹З “Глосарію термінів освіти для демократичного громадянства”, Карен О’Ші, Рада Європи, DGIV/EDU/CIT (2003) 29.

²⁰Спирається на “Обов’язки без кордонів. Права людини та глобальна соціальна справедливість”, Міжнародна Рада  з Політики Прав людини.

²¹Там само.