Урок 2 Які цілі ми хочемо просувати?

Хід уроку

Учитель звертається до порядку денного уроку (Роздатковий матеріал для учнів 3.1). Партії визначають свої позиції на «політичному ландшафті» – буквально сідають там і відпрацьовують свої профілі. Публічна презентація профілів допоможе кожному визначитися зі своєю позицією – спільними зусиллями чи шляхом конфронтації з іншими сторонами.

Етап 1: Учні визначають профілі та порядки денні своїх партій

Крок 1.1: Учні визначають свої позиції на «політичному ландшафті»

Учні, які створили блоки зі своїх політичних заяв на попередньому уроці, тепер повинні вирішити, де знаходиться їхня позиція на «політичному ландшафті». Вони відзначають свою позицію, займаючи місце за певним столом. Їхня позиція може бути в одному кутку або де-небудь між ними. Таким чином, простір між партіями в буквальному сенсі вказує на те, що партії ближче одна до одної або перебувають в опозиції. Чим ближче обидві партії, тим кращими будуть їхні шанси у формуванні коаліції за загальними цілями.

Учні, які вирішили не приєднуватися до жодної з партій, збираються у вільній зоні, переважно в середині кімнати. Вони поділяють погляди один одного. Якщо вони хочуть, то вчитель приєднується до них як посередник. Він/вона не повинен переконувати їх вступити в партію, але він має вислухати їх запитання і заперечення. Учні вирішують, чи варто долучатися до партії, і в який спосіб, а не вчителі.

Партії повинні приймати нових членів у будь-який час, як і в реальності. Учні також мають право залишати партію.

Крок 2.2: Партії визначають свої профілі

Керуючись Роздатковим матеріалом для учнів 3.2 і 3.3, школярі готують профілі своїх партій. Учитель дивиться і слухає, але не втручається, якщо тільки учні самі не звернуться до нього за допомогою в разі виникнення серйозних проблем.

Етап 2: Публічна подія – партії представляють свої профілі

Ця публічна подія для партій, а не для окремих учнів. Це може бути виправдано через обмежену кількість доступного часу. Партії представляють середнє окремих точок зору, яке служить для зменшення розмаїття індивідуальних думок.

Кожна партія має однакову кількість часу – 2 або 3 хвилини, залежно від загальної кількості учасників. Учитель каже про це учням у той час, як вони готують свої презентації, і суворо забезпечує дотримання цього правила з очевидних причин справедливості.

Як було запропоновано Роздатковим матеріалом для учнів 3.2, спікери повиннi звернутися до тих учнів, які ще не зробили свій вибір. По-друге, вони можуть спробувати конкурувати з іншими партіями. Листівки або плакати можуть підтримувати їхню сторону.

Усі учні, будь то члени партії чи безпартійні, можуть вирішити приєднатися або покинути партію після публічної події.

Етап 3: Учитель дає інформацію для роздумів: спільне благо

Ця інформація – це коротка лекція, що читається із використанням Роздаткового матеріалу для учнів 3.4 і служить для поєднання досвіду дітей із ключовими поняттями різноманітності і плюралізму. Вставивши лекцію в контекст досвіду і взаємодії, створеної учнями, учитель провокує виникнення взаємодії між конструктивістським навчанням і систематичним навчанням.

Матеріали для вчителів 3В містять проект плану такої лекції.

Учні можуть попросити додаткові роз’яснення, якщо це необхідно. В іншому випадку ніяке обговорення не потрібно, оскільки учні можуть обдумати цю інформацію у своїй подальшій роботі.

Етап 4: Партії готують свої стратегії ведення переговорів

Учитель звертається до графіка (Роздатковий матеріал для учнів 3.1). На наступному уроці партії мають можливість вести переговори одна з одною. Чи можуть вони сформувати альянс, коаліцію? На уроці буде проводитися засідання круглого столу, щоб дати всім партіям і окремим учням можливість обговорити свої ідеї досягнення спільного блага. На останньому етапі цього уроку учні можуть розробляти свої стратегії ведення переговорів.

– Яким цілям вони будуть віддавати перевагу?

– До якої партії чи партій вони хочуть наблизитися в першому раунді двосторонніх переговорів?

– Скільки делегацій працюватиме від кожної партії?

Учні повинні відновити внутрішні дискусії у своїх партіях. Якщо вони не звертаються до учителя і не просять про допомогу, вони працюють самостійно.