Урок 3 Як нам спіймати «якомога більше риби»?

Дебрифінг та рефлексія

Хід уроку

Етап 1: Дебрифінг

Учні виконують свої ролі у грі

Учитель робить записи на фліпчарті або на дошці, залишаючи місце для другої колонки.

Учні, як очікується, будуть виражати сильні емоції:

– Конфлікт між переможцями і переможеними.

– Багаті і бідні рибалки.

– Знищення природних ресурсів.

– Зниження загального обсягу виробництва рибної продукції (зубожіння всього риболовного співто­ва­риства).

– Складні переговори, наприклад, відсутність відповідальності, деякі партнери не бажають співпрацювати.

– Важко отримати життєво важливу інформацію. Перевищення вилову спровоковане необхідністю вга­ду­вати інформацію.

– Жоден орган влади не може забезпечити дотримання правил.

– Відсутня винагорода за відповідальне дотримання політики рибальства –менший вилов означає бідність, а також додаткові прибутки для інших рибалок.

Етап 2: Рефлексія

Учні вивчають неоднозначність інструкції «Спробуйте зловити стільки риби, скільки можливо»

Учитель пояснює, що учні окреслили складну проблему. Для подолання таких проблем, перший крок полягає в тому, щоб зрозуміти їх. Як і в медицині, лікар повинен поставити діагноз, перш ніж він / вона може вирішити, який вид терапії застосовувати.

Учитель нагадує учням інструкцію, яку вони отримали, перш ніж вони почали риболовлю, і записує фразу на дошці або плакаті: «Спробуйте зловити стільки риби, скільки можливо».

Учитель просить учнів згадати, як вони зрозуміли цю інструкцію і якою була їхня мета, коли вони визначали свої промислові квоти. Вони повинні спиратися на три точки:

«Спробуйте» – хто повинен спробувати?

«Стільки, скільки можливо» –якою є та межа, яка позначається словом «можливо»?

Вони проводять хвилину в тиші. Потім вчитель просить їх поділитися думками. Учні пояснюють, як вони розуміють цю інструкцію, і наводять свої причини. Коли виникає зрозуміла картина, вчитель знімає ключові висловлювання з дошки (фліпчарту).

Якщо учні відзвітувати, що вони подивилися на ситуацію з точки зору свого села, орієнтуючись на свої інтереси, які досягаються за необхідності за рахунок інших і навколишнього середовища, то результат буде таким, як у таблиці. Але, можливо, деякі учні сприйняли умови з іншого погляду, і результат міг би наблизитися до повної картини (див. другу таблицю).

Якщо вони діяли з точки зору підвищення добробуту своїх сіл, результат буде вражаючим. Учні будуть бачити, що через свою вузьку спрямованість на досягнення «добробуту тільки для нас», вони всі разом призвели до катастрофи.

Це призводить до виникнення питання, чи можуть учні уявити будь-яку альтернативу, більш конструктивне прочитання інструкції «Спробуйте зловити стільки риби, скільки можливо».

З іншого боку, якщо учні також включали інші цілі, такі як захист рибних ресурсів або відповідальність за інші села на березі озера, контраст між визначенням мети стає очевидним.

Учні можуть також перевірити, чи слід змінити початкову інструкцію. Проте, якщо вони згодні із запропонованою моделлю, згідно з якою риба в озері є єдиним доступним ресурсом білка, вони будуть змушені прийняти цю інструкцію.

Зрештою, хоч би яким шляхом не пішла дискусія, учням необхідно визнати, що «Спробуйте зловити стільки риби, скільки можливо» можна зрозуміти по-різному, і це тягне за собою різні наслідки.

Учитель підбиває підсумок висловлених учнями думок і записує його на дошку:

Ця картина може спонукати учнів ставити нові запитання.

Очевидно, що альтернативні варіанти набагато більш розумні, ніж наполягання на «добробуті для нас» будь-якою ціною, що призводитиме до конфлікту. Але чому ж ми, гравці, не намагалися збалансувати ці цілі з самого початку, і чому нам так важко погодитися на ці цілі в переговорах?

Етап 3: Модель досягнення цілей сталого розвитку

Крок 3.1: Учні пов’язують своє обговорення з моделлю

Учитель роздає Роздатковий матеріал для учнів 4.2 (модель досягнення цілей сталого розвитку). Учні отримують завдання ідентифікувати в моделі ціль, яку вони щойно обговорювали («добробут для нас» – «добробут для всіх» – «захист навколишнього середовища» – «відповідальність за майбутні покоління»).

Учні відповідають після короткого періоду мовчання та обдумування. Вони будуть визначати цілі в трикутнику на роздатковому матеріалі, і, залежно від їх попереднього обговорення, визначати подальші цілі.

Учитель звертається до пояснювальної записки (значення подвійних стрілок, виміри цілей: цілі стійкості, вимір часу, глобальний вимір).

Крок 3.2: Домашнє завдання: учні готують інформацію для наступного уроку

Учитель задає учням домашнє завдання. Вони повинні підготувати звіти, які мають бути представлені на початку наступного уроку. Вони отримують такі інструкції у формі міні-роздаткового матеріалу (див. Ма­те­ріали для вчителів 4.5).

У разі необхідності учитель має можливість роздати учням Роздатковий матеріал для учнів 4.3, щоб допомогти їм у підготовці до наступного уроку.