Урок 1 «Наша найнагальніша проблема…»
Living Democracy » Textbooks » Беремо участь в демократії » Частина 2 – Участь у політиці: залагодження конфліктів, вирішення проблем » Розділ 6 УРЯД І ПОЛІТИКА » Урок 1 «Наша найнагальніша проблема…»Дискусія про визначення політичного порядку денного
|
Ця матриця узагальнює інформацію, яка необхідна вчителю, щоб спланувати і провести урок. Розвиток компетентності відноситься безпосередньо до ОДГ/ОПЛ. Головна мета навчання вказує на те, що учні вже знають і розуміють. Завдання для учнів разом з методом їх виконання формують основний елемент процесу навчання. Контрольний список матеріалів допомагає підготуватися до уроку. Бюджет часу є простим інструментом управління часом учителя. |
|
|
Розвиток компетентності |
Судження: вміння зробити вибір із зазначенням причин. Участь: взаємне визнання особистого досвіду, інтересів і цінностей. |
| Мета навчання |
Політична проблема є проблемою, а не фактом. Вона вкрай термінова, вимагає вжити заходів. Вона впливає на спільноту. Оскільки тут задіяні багато різних інтересів, ідеологій і цінностей, це питання, незалежно від того, чи є воно проблемою, повинно бути внесено в політичний порядок денний. У демократичному суспільстві громадяни, які беруть участь у таких дебатах, здійснюють свободу думки і слова. Засоби масової інформації також сильно впливають на встановлення (свобода друку) порядку денного. |
| Завдання для учнів | Учні проводять дискусію про визначення політичного порядку денного. |
| Матеріали та ресурси | Фліпчарти та маркери різних кольорів, скотч. |
| Метод | «Стіна мовчання» – групова робота. Презентації та дискусія. |
| Бюджет часу |
|
|
|
|
|
|
Важлива інформація «Стіна мовчання» – це метод мозкового штурму, який допомагає передусім учням, які є менш екстравертованими або хочуть мати деякий час, щоб подумати перш, ніж сказати що-небудь. Робота в тиші допомагає учням сконцентруватися, і їхні заяви стануть більш цікавими і значущими. «Стіна мовчання» є прикладом парадоксу, що суворі правила підтримують свободу, а не перешкоджають їй. Учні є експертами; вони не можуть дати «неправильну» відповідь на ключове запитання. Учні імітують громадські дебати з визначення в класі політичного порядку денного. Їх досвід допомагає їм краще зрозуміти модель політичного циклу, оскільки дебати із встановлення порядку денного є першим етапом в моделі політичного циклу. Вони приносять матеріали, які вони можуть вивчити більш детально під час виконання дослідницького завдання (уроки 2 і 3). Конструктивістський підхід відповідає конструктивістському методу визначення і вирішення політичних проблем в умовах демократії, оскільки він моделюється за допомогою політичного циклу. |
- Хід уроку1. «Стіна мовчання»[1]Учні утворюють групи з п’яти осіб. Кожна група сидить півколом, обличчям до фліпчарту, прикріпленого до стіни. Кожна група має два або три маркери різних кольорів. Вони працюють в тиші. Протягом 10 хвилин кожен учень робить щонайменше один запис. Він або вона закінчує фразу:«На мій погляд, наша найнагальніша проблема …»
Учні відповідають на речення або слова, що вже записані, і вони можуть писати так багато і так часто, як вони захочуть. Якщо потрібно, група отримує ще аркуш паперу, що кріпиться на дошці. Учні можуть також поєднати заяви за допомогою стрілок або ліній і символів, а також знаків питання або оклику. Їх плакат має письмово відображати хід їх дискусії.
Учитель стежить за обговоренням з відстані. Він/вона не втручається та не бере участь у мовчазній дискусії, а скоріше гарантує, що правила – особливо вимога працювати в тиші – виконуються учнями.
Презентація
Після того, як ліміт часу для записів на плакаті закінчився, плакати повинні бути відкриті для всіх учнів. Учні збираються навколо плакатів в два великі напівкола. Змінюючись, групи представлять свої плакати класу. Кожен учень вибирає фразу, яку він/вона не написав(ла) і читає її класу, а потім дає коротке пояснення свого вибору. Досить часто учні зосереджуються на одній або двох фразах. Обговорення не повинно розпочинатися перш, ніж усі учні з усіх груп не візьмуть слово.
Учитель збирає фрази учнів за загальними розділами в таблиці на дошці або плакаті залежно від того, що саме написали учні. Ось приклад:
Наша найнагальніша проблема – це … Економіка Безпека Навколишнє середовище Суспільство … Боротьба з безробіттям.
Створення робочих місць для молоді
…
Дорожньо-транспортні пригоди
…
Зниження викидів СО2
…
Покращення шкільної освіти.
Допомога молодим жінкам
…
… - Учитель може передати цю роботу учням. Ті, хто робить презентації і клас загалом беруть участь у виборі нових категорій і вирішують, куди віднести фразу.
- Рефлексія«Стіна мовчання» імітує визначення політичного порядку денного. Так що ж має пріоритет на думку учнів? Чи може клас домовитися про проблему, яка заслуговує пріоритетної уваги? Графік допомагає учням відповісти на це запитання. Він показує, чи наголосили учні на проблемах, що підпадають під певну категорію, а також, чи можуть записи бути пов’язані (див. стовпчик «економіка» в наведеному вище прикладі).Учні можуть бути не готові погодитися з певного питання. Але чи повинні вони це робити? Над цим питанням варто задуматися.
З одного боку, вони живуть у вільній країні. Вони можуть вільно вибирати питання залежно від того, що вважають важливим, і просувати його в громадських місцях. З іншого боку, їм не вистачає ресурсів – це не тільки питання грошей і коштів платників податків, а й часу і енергії, і насамкінець, уваги громадськості. Багато людей можуть впоратися тільки з дуже обмеженою кількістю питань, у той час як швидко втрачають інтерес до них; тому на допомогу приходять деякі засоби масової інформації, які збільшують тенденцію скорочення «порядку денного до одного питання».
Учні можуть також відчувати, що цей процес визначення порядку денного є несправедливим або навіть «дурним», оскільки питання, які вони вважають дійсно важливими, не отримали належної уваги. Хто виправляє ці «неправильні» рішення?
Відповідь очевидна – самі учні, якщо вони думають, що щось має бути зроблено. Для цього вони формують партії, які мають різні цілі і цінності («ідеології»), які є головними дійовими особами під час дискусій щодо визначення порядку денного (наприклад, працівники, екологи, активісти з захисту прав меншин).
Ця дискусія відкриває цікавий шлях до розуміння того, якому призначенню служать партії. Дивіться вказівки щодо дослідницького завдання в кінці цієї глави.
Дослідницьке завдання
Як тільки це було сказано, учні можуть слідувати своїм власним шляхом, який їм цікавий. Учитель повідомляє учням, що вони будуть мати можливість детально вивчити питання, яке вони обрали. Щоб підготувати дослідницьке завдання учні повинні зібрати матеріали з друкованих або електронних ЗМІ, що стосуються обраного ними питання. Вони не повинні дивитися тільки на дебати щодо встановлення порядку денного, а натомість мають зібрати всю інформацію, яку вони можуть знайти стосовно прийнятих або реалізованих рішень, статистичних даних, заяв політичних партій, лобі, громадських організацій тощо.
[1]Джерело: Навчання демократії, ОДГ/ОПЛ, Том VI, Видавництво Ради Європи, Страсбург, 2008, Вправа 7.1,С. 62.
