Розділ 9: ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Участь у демократії через ЗМІ

1. Ми беремо участь у демократії через засоби масової інформаціїУчасть у житті суспільства й політиці – це, по суті, спілкування з іншими людьми, отримання та надання інформації через засоби масової інформації. Громадяни, які не можуть спілкуватися через засоби масової інформації, не можуть брати участь у житті суспільства або в політиці.

ЗМІ забезпечують безліч способів спілкування і надають більше інформації, ніж будь-коли раніше, але вони також контролюють, що і як ми повідомляємо. Ми живемо в медіа-культурі. Сучасні способи зв’язку, що засновані на засобах масової інформації і контролюються ними, є справжнім викликом для кожної людини.

З одного боку, засоби масової інформації пропонують захоплюючі можливості для тих громадян, які отримали освіту в медіаграмотності, і, отже, хто може керувати ЗМІ критично і свідомо, і може впоратися з масивами інформації різноманітних типів і якості.

З іншого боку, засоби масової інформації забороняють брати участь усім тим, хто не може дозволити собі купити їх, або хто не володіє навичками їх використання, або не вміє оцінити якість інформації.

2. Медіаграмотність – ключова компетентність в ОДГ/ОПЛ

Медіаграмотність – це, можливо, ключова компетентність в ОДГ/ОПЛ. Викладання прав людини безпосередньо пов’язане з медіаграмотністю. Свобода засобів масової інформації та право вільного доступу до інформації залежить від здатності здійснювати ці права. Неоднакові рівні медіаграмотності в суспільстві створюють новий вимір нерівних можливостей, а також нові форми включення і виключення.

Цей розділ намагається допомогти учням зробити один важливий крок у розвитку інформаційної грамотності. Учні на власному досвіді зрозуміють, як будується наше уявлення про реальність через засоби масової інформації, виступаючи при цьому виробниками та одержувачами повідомлення засобів масової інформації. Виконуючи ролі як гейткіперів, так і тих, хто визначає порядок денний, учні дізнаються про те, що наш образ світу, і політика зокрема, базується та формується за допомогою повідомлень ЗМІ, які захоплюють нашу увагу після того, як пройшли через два фільтри – вибір, який зробили виробники повідомлень, і вибір, зроблений нами як користувачами засобів масової інформації.

Розділ фокусується на одному важливому аспекті медіаграмотності: всі повідомлення засобів масової інформації побудовані з окремих елементів. Існує багато можливостей для їх міждисциплінарного вивчення, наприклад, аналізу мови, що використовується в засобах масової інформації (див. Матеріали для вчителів 9A – Як навчитися, що шукати, № 1 і 2).

3. Стислий огляд розділу

Цей розділ присвячений питанню про те, як відбувається нагляд і визначення порядку денного через засоби масової інформації. Учні навчаються на власному досвіді, граючи ролі як користувачів ЗМІ, так і виробників продукту засобів масової інформації.

Урок 1: Ми – гейткіпери! Ми самі вирішуємо, що ми хочемо читати

Уроки 2 і 3: Ми – гейткіпери! Ми вирішуємо, які статті будуть запропоновані читачам на вибір.

Урок 4: Ми контролюємо ЗМІ – чи ЗМІ контролюють нас? Рефлексія

На першому занятті учні починають усвідомлювати свою роль як гейткіперів, що діють від свого імені. Вони роблять вибір між двома різними газетами, і так вибирають одну підбірку інформації і відмовляються від іншої. При цьому вони здійснюють своє громадянське право вільного доступу до ЗМІ і відбору інформації.

На другому і третьому уроках учні беруть участь у виконанні ключового завдання, підготовці невеликого проекту зі створення стінгазети. Тепер вони знову діють як гейткіпери, але швидше як адресанти, а не сторона, що приймає. Вони здійснюють право людини на вільну пресу без цензури.

На четвертому занятті учні повинні задуматися про свій вибір і обговорити владу засобів масової інформації як інструмента комунікації і сили. Вони також дізнаються про потужний конструктивістський елемент у нашій картині світу, що формується як виробниками, так і одержувачами інформації.

4. Конструктивістський підхід до навчання та інструктаж

Цей розділ дає учням час і свободу для конструктивістського навчання. У конкретному контексті засобів масової інформації конструктивістський підхід до навчання безпосередньо відповідає побудові повідомлень засобів масової інформації через засоби масової інформації. Повідомлення ЗМІ будується кимось іншим, хто має особливий інтерес і стратегічні наміри («повідомити або продати»), і користувачем.

Учитель представляє такі поняття, як гейткіпер, визначення порядку денного, медіа-культура, свобода засобів масової інформації та вільний доступ до інформації, через інструкції, пов’язуючи їх з контекстом конструктивістського навчання (див.таблицю з ключовими поняттями нижче).

5. Вибір ЗМІ

Цей розділ фокусується на класичному друкованому носії інформації, газеті, яка не є першочерговим вибором для багатьох молодих людей. Але чому ж тоді учні повинні читати і створювати газети під час вивчення цього розділу?

1. Перша причина – прагматична. Вивчення газет і створення простої стінгазети вимагає ресурсів, які доступні в усьому світі, і можуть бути забезпечені в умовах обмеженого бюджету.

2. З дидактичної точки зору, простий приклад працює краще в навчанні учнів медіаграмотності. При написанні текстів вручну, шляхом розрізання, склеювання і малювання, учні повертаються до коріння медіа виробництва. Але навіть під час створення простої стінгазети, редактори вже грають свою основну роль гейткіперів, а також реалізується принцип побудови образу дійсності через повідомлення.

Звичайно, ці основні аспекти є у всіх інших засобах масової інформації теж – радіо, телебачення, фотографія всіх категорій, способи комунікації через Інтернет, SMS тощо. Але всі ці медіа не тільки характеризуються вищими вимогами до ресурсів, а й потребують більших зусиль для аналізу медіапродукції або деконструкції.

Підхід на основі газети відображає принцип спірального навчального плану, що реалізується у цьому посібнику з ОДГ/ОПЛ. Завдання, яке учні виконують в цьому розділі, відповідає тому, що описане в розділі 7 у III томі «Живемо в демократії», для молодших класів середньої школи. Різниця між цими розділами полягає у рівні рефлексії, на яку здатні учні.

Основні поняття

Нагляд і гейткіпінг

Лише невелика частина інформації, яка надається щодня редакторам новин, зрештою, з’явиться у пресі. Редактори новин відфільтровують те, що не може бути повідомлено. Одним з критеріїв того, чи ця інформація заслуговує на висвітлення у пресі, є її актуальність або цікавість. Інший критерій полягає у тому, чи є у виданні зайве місце. І третій критерій, на який баланс розраховують читачі – між інформацією та розвагами, між політикою, бізнесом, спортом, новинами про життя відомих людей тощо.

Але читач також ретельно відфільтровує велику частину того, що пропонують газети. Всі ми знаємо з досвіду, що ми зазвичай виділяємо кілька статей і розповідей, і, зрештою, відкладаємо газету, прочитавши 5-10 % від того, що вона пропонує.

Цей принцип нагляду також застосовується і до інших ЗМІ – ТБ і радіо, Інтернету і книг.

Формування порядку денного

Редактори новин сильно впливають на політичний порядок денний. Доводячи певні проблеми або скандали до відома громадськості, ці питання потім обговорюються, і часто політики повинні якось реагувати. Тут знову читачі мають зіграти свою роль – як вони відповідають на питання, які піднімаються?

Медіакультура

Ми живемо в умовах медіакультури (див. Матеріали для вчителів 9А). Протягом останнього десятиліття з’явилися нові форми спілкування на основі Інтернету і нові засоби передачі інформації, на додаток до технологій мобільного зв’язку, причому передусім усі ці засоби спілкування розраховані на молоде покоління. Крім того, процес глобалізації сприяв все більшому переважанню засобів масової інформації. Повідомлення у ЗМІ переключилися з текстової інформації на інформацію на основі зображень, що мало серйозний вплив на способи комунікації і навички читання.

Вільний доступ до інформації та свобода преси

Європейська конвенція про права людини, стаття 10.1 (див. Роздатковий матеріал для учнів 2.6)

«Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. …»

Дивіться також Загальну декларацію прав людини, статтю 19 (Роздатковий матеріал для учнів 2.5).

Виробники засобів масової інформації та користувачі ЗМІ здійснюють фундаментальне право людини. Відмінність між диктатурою і демократією полягає у наявності цензури. Ці свободи і технологічна революція, свідками якої ми стали після винаходу комп’ютера та Інтернету, сприяли становленню культури ЗМІ, у якій ми сьогодні живемо. Досвід є амбівалентним і характерним для процесів модернізації: якщо ми зможемо впоратися з потенціалом, ми виграємо; якщо ми не можемо задовольнити вимоги, ми втратимо. З цієї причини інформаційна грамотність є ключовою компетенцією в ОДГ/ОПЛ.

Підвищення кваліфікації: посилання на інші розділи в цьому посібнику

Які дані містяться в таблиці

Назва цього посібника «Беремо участь у демократії» фокусується на компетентності активного громадянина в умовах демократії. Ця матриця показує потенціал синергії між розділами в цьому посібнику. Матриця показує, які компетентності розвиваються в розділі 9 (заштрихований рядок у таблиці). Сильно обрамлена колонка показує компетентності прийняття рішень і вживання заходів у політичному процесі; вони обрамленні жирним шрифтом, щоб підкреслити їх тісні зв’язки з участю в демократії. Рядки нижче вказують на зв’язки з іншими розділами в цьому посібнику: які компетентності розвиваються в цих розділах, та як вони допомагають учням опановувати матеріал розділу 9?

Як можна застосовувати цю матрицю

Вчителі можуть використовувати цю матрицю як інструмент для планування своїх уроків ОДГ/ОПЛ по-різному.

– Ця матриця допомагає вчителям зрозуміти синергетичний вплив кількох розділів одночасно у процесі здобуття учнями важливих компетентностей, що передбачає повторення матеріалу у різних контекстах, які у різний спосіб пов’язані між собою.

– Матриця допомагає вчителям, які мають лише кілька уроків, які можна присвятити їх ОДГ/ОПЛ: вчитель може вибрати тільки цей розділ і пропустити інші, оскільки він/вона знає, що деякі ключові компетентності також будуть певною мірою розвиватися при вивченні цього розділу, наприклад, розуміння важливості медіаграмотності, здійснення основних свобод, усвідомлення напруження між рівністю та свободою.

Розділ 9: Засоби масової інформації. Участь у демократії через ЗМІ

Виробники та користувачі ЗМІ як гейткіпери та ті, хто визначає порядок денний