Вправа 7.3. Опитувальник щодо ставлення до змін

Примітка для вчителя

Інформація про базові політичні ставлення

Ставлення – це тенденція до висловлення думки або прийняття певної форми поведінки. Воно виникає в результаті соціальної інтеграції та персональної історії, і тому є менш свідомим, ніж ідеологія. Ставлення керують нашим сприйняттям, нашими судженнями та діями.

Мета вправи полягає у тому, щоб побачити, на підставі висловлення думок, якою мірою особа підтримує або не підтримує соціальні зміни. Зміна як така не гарна і не погана річ, і мета не в тому, щоб перекласти судження на учнів, а тим паче їх оцінювати. Також не слід забувати, що результати такого «політичного лакмусового тесту» не повинні сприйматися надто серйозно, особливо якщо учні не повною мірою розуміють підтекст, закладений у питаннях опитувальника.

Справжнє питання таке: чому, що, коли та як змінювати. Моделі політичної думки, які використовуються для формування політичних ставлень, пройшли певний розвиток з часів французької та американської революцій. Наступний нарис може слугувати приблизним керівництвом, але не може замінити тексту оригінальних джерел.

Прогресивне ставлення веде до віри у те, що зміни є бажаними. Воно може бути революційним або реформістським, залежно від визначеної терміновості та засобів, що використовуються. Для революційного у разі необхідності не виключається навіть насильство. Для реформістського – зміни є також бажаними, але без радикального розриву з минулим.

Консервативне ставлення цінує традиції та віддає перевагу теорії. Воно може віддавати перевагу статусу-кво або бути реакційним. Віддавати перевагу статусу-кво – означає дотримуватись думки, що хоча теперішній стан речей не ідеальний, але є прийнятним. Органічне зростання може підтримуватись як форма змін (Едмунд Берк). Головна турбота – підтримувати силу та швидкість стану, щоб його не переобтяжували часткові інтереси та надмірна участь. Разом з тим, реакційне ставлення відкидає поточний стан речей: людина вважає, що було помилкою проводити зміни раніше, і бажає повернутися до колишнього стану.

Революційне та реакційне ставлення тяжіють до доктрини, тобто фундаменталістського підходу, що означає, що вони захищають позицію на ідеологічному підґрунті, без урахування поточної реальності.

Інші форми є більш прагматичними та визначають свої позиції шляхом аналізу безпосередніх наслідків.

Ця вправа може слугувати орієнтовним керівництвом для того, щоб учні дізналися про існування різних моделей політичної думки та усвідомили свої персональні уподобання та відкриття. У політичному житті політичні ставлення частіше за все нагадують суміш базових моделей політичної думки, наприклад, у дебатах навколо ліній неолібералів, екологів або технократів.

Процедура

1. Учні відповідають на запитання. Перед кожним реченням вони пишуть цифру, яка позначає їхнє ставлення. Учні мають використовувати наступні коди:

5 – повністю підтримую викладену думку.

4 – більш-менш підтримую викладену думку.

3 – більш-менш нейтрально ставлюся до викладеної думки.

2 – більш-менш не підтримую викладену думку.

1 – повністю не підтримую викладену думку.

2. Учні підраховують загальну кількість балів, яка позначає їхнє політичне ставлення.
   100-80: революційне.

80-60: реформістське.

60-40: підтримка статусу-кво.

40-20: реакційне.

Чи є будь-які розходження між результатами, які отримали учні, особливо між хлопцями та дівчатами?

Розширення

Робота з текстами: залежно від того, як використовується ця вправа – як введення або перехідна вправа – рекомендується, щоб робота з текстами або передувала, або була наступною після цієї вправи. Для класів більш високого рівня можуть бути обрані уривки з праць таких письменників, як Локк, Берк або Маркс. Окрім того, як альтернатива для молодших учнів, доречними можуть бути вислови політиків або представників партій щодо конкретного питання.

Також дивіться наступну вправу.

Варіація

Ці питання можуть бути сформульовані на підставі більш актуальних питань для місцевого середовища. Будь-яке з цих питань може виступати в якості початкової тези для обговорення.

Матеріали

(дивись наступну сторінку)

Роздаткові матеріали для учнів

Опитувальник щодо відношення до змін

1. Жінка повинна мати можливість приймати рішення стосовно народження дитини без дозволу свого чоловіка.
2. Інформація про контроль за народжуваністю повинна надаватися за запитом усім молодим дівчатам старше чотирнадцяти років.
3. Тютюнокуріння повинно бути заборонено.
4. У демократіях референдуми повинні проводитися за загальною вимогою.
5. Злочинці потребують медичного лікування більше, ніж покарання.
6. Смертна кара повинна бути повністю заборонена.
7. Великі підприємства повинні бути націоналізовані.
8. В оголошеннях про роботу не повинна вказуватися вимога щодо статі.
9. Благодійні організації повинні бути заборонені. Це обов’язок держави допомагати незахищеним людям.
10. Середньостатистична людина не потребує управління або контролю.
11. Учні повинні брати участь в управлінні своєю школою.
12. Школярі мають бути забезпечені підручниками безкоштовно.
13. Батьки учнів повинні брати участь в управлінні школою.
14. Кожному повинен гарантуватися мінімальний дохід, незалежно від статі, віку та професії, та навіть якщо особа вирішила нічим не займатися.
15. Діти повинні виховуватися одночасно у декількох релігіях; вони зможуть зробити свій вибір, коли стануть дорослими.
16. Політичні лідери повинні дотримуватись рекомендацій учених щодо використання наукових відкриттів.
17. Люди народжуються з однаковим потенціалом.
18. Приватна власність на землю повинна бути заборонена, а введена державна власність.
19. Ніхто не має права нав’язувати свою думку іншим.
20. Усе виробництво, яке забруднює навколишнє середовище повинно бути зупинене, незалежно від безпосереднього економічного ефекту.