Вправа 8.7. Меншини

Living Democracy » Textbooks » Навчання демократії » Глава 8 Вирішення конфліктів » Вправа 8.7. Меншини
Освітня ціль Формування в учнів розуміння, що почуття ізоляції може виникнути не тільки в результаті того, як на вас дивляться інші члени суспільства, але також у результаті того, як на вас дивляться члени вашої власної групи.
Ресурси

Набір позитивних карток та набір негативних карток для кожної групи.

Два аркуші паперу для фліпчарту для кожної групи, на одному напис «ПОЧУТТЯ», а на другому «ДІЇ».

Маркери.

Процедура

На початку гри важливо, щоб учні не здогадувались про те, кого вони представляють, інакше вони можуть одразу адаптуватися під стійкі уявлення, що може порушити хід гри.

Гра є прикладом, коли вчитель уважно та комплексно регулює її хід. У визначених ним жорстких рамках учні повністю вільні формулювати та виражати свої ідеї та досвід.

  1. Учні розподіляються на групи від чотирьох до шести осіб (бажано не більше).
  2. Кожна група отримує набір позитивних карток, маркер та два аркуші паперу для фліпчарту. Учитель просить їх призначити одну особу для записування коментарів і реакцій групи на фліпчарті. Альтернативно, всі члени групи можуть самі записувати свої реакції.
  3. Учитель говорить учням, що вони представлятимуть не себе під час вправи, а будуть виступати в ролі групи представників меншини. У цей момент вони можуть запитати, ким вони є, а також врахувати повідомлення на картках, що описують їх та їхню ситуацію.
  4. По черзі учні читають одну з карток іншим членам групи. Після того, як усі шість карток прочитані, вони пишуть відповіді на запитання «Як ви почуваєте себе у якості члена цієї групи?» на аркуші «ПОЧУТТЯ».
  5. Учитель роздає шість негативних карток кожній групі та вони повторюють крок 4.
  6. Учитель просить учнів відповісти на наступне запитання «Що б ви зробили, якби опинились у подібній ситуації?». Відповіді повинні записуватися на аркуші «ДІЇ». Учні повинні пам’ятати, що вони продовжують бути тою ж групою, яка висловила свої почуття на першому аркуші. Можливо, дещо з того, що вони відчули або написали на цьому аркуші допоможе їм вирішити, як слід діяти.
  7. Пленарна сесія:

 

  • Кожна група представляє свої почуття, викладені на аркуші «ПОЧУТТЯ» решті класу.
  • Коли всі групи заповнять Частину І, вчитель просить їх презентувати свої пропозиції на аркуші «ДІЇ». Клас повинен ідентифікувати конструктивні дії та акти насильства, а також розбіжності між групами та в межах груп.

 

  1. Учитель запитує учнів, як вони попрацювали у групі та чи зіткнулися з будь-якими проблемами під час виконання вправи (співпраця, лідерство тощо), та чого, на їхню думку, вони навчилися з цієї вправи: про себе, свої реакції та групу. Чи можуть вони встановити зв’язок між групою-меншиною, яку вони представляють, та іншими членами?
  2. Зрештою, вчитель говорить учням, що група, яку вони представляли – це група ромів (або циган).

Розширення

Учні порівнюють свої ідеї з Конвенцією про усунення всіх форм расової дискримінації.8 Учні також можуть дослідити, чи відповідає змальована ситуація ситуації, що склалася в країні, які заходи вживає влада для подолання проблеми та які запропоновані ними заходи відповідають конвенції.

Матеріали

Набір позитивних та негативних карток

 

Наші будинки не схожі на будинки інших людей. Вони особливі та дуже нам подобаються. Нам подобається підтримувати наші традиції Телепрограми та преса не говорять правду про нас. Вони говорять, що ми – це проблема. Вони не дозволяють нам розповісти нашу частину історії.
Ми маємо багато навичок. Ми виконуємо всі види ручної роботи та ремісництва. Наша робота – це головний внесок до країни, у якій ми живемо. Деякі люди ставляться до нас погано та дають нам погані назви. Інколи на нас нападають без причини. Тисячі наших людей були вбиті за кордоном, це було не дуже давно.
У минулому наші люди вчинили багато подвигів. Нам подобається пам’ятати нашу історію . У нас ніколи немає водогону, наше сміття дуже рідко вивозиться.
Ми дуже незалежні. Ми бажаємо самі дбати про себе. Ми нікому нічого не повинні. Деякі лікарі не хочуть нас лікувати, коли ми хворіємо. Нам складно отримати переваги соціального страхування.
Нам подобається збиратися разом, розповідати історії та співати пісні. Ми вважаємо, що дуже важливо насолоджуватись життям. Люди не хочуть, щоб ми жили по сусідству. Деякі люди не хочуть давати нам роботу через те, ким ми є.
Ми намагаємося жити неподалік від наших родин та друзів. Ми дуже добре доглядаємо за старими людьми у нашій спільноті. Ми обожнюємо наших дітей. Інколи ми маємо проблеми з поліцією та місцевими органами через ті місця, де нам доводиться бувати.

 
8. Конвенція про усунення всіх форм расової дискримінації, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1963 року. Текст можна знайти в Інтернеті.